Зростає попит на мистецькі освітні послуги. Поки що в іноземців

У сфері вищої мистецької освіти нагромадилося чимало проблем і нерозв’язаних питань. Про це йшлося на вчорашньому засіданні «круглого столу» на тему «Мистецька освіта в правовому полі: стан, проблеми, шляхи вирішення», яке провів голова Комітету Верховної Ради з питань науки й освіти Володимир Полохало.

Народні депутати, урядовці, фахівці, ректори і директори вищих мистецьких навчальних закладів, обговоривши законодавче та нормативно-правове забезпечення розвитку вищої мистецької освіти, відзначали високий рівень фахової підготовки у навчальних закладах культури і мистецтв. Завдяки чому студенти цих закладів виборюють на найпрестижніших міжнародних конкурсах, фестивалях, виставках нагороди найвищого гатунку. Крім того, зростає попит і на мистецькі освітні послуги в іноземних громадян.

З огляду на це правове регулювання системи вищої мистецької освіти потребують подальшого удосконалення.

Поки що, наголошували промовці, відсутній ефективний механізм формування державного замовлення на підготовку фахівців вищої кваліфікації. Водночас потребує вдосконалення й атестація педагогічних працівників.

Учасники «круглого столу» рекомендували Верховній Раді під час розгляду нової редакції закону «Про вищу освіту» врахувати пропозиції стосовно внесення змін щодо вимог до профільних університетів, академій і коледжів і вимог до кандидатів на посаду керівника вищого навчального закладу мистецького профілю.

Комітет з питань соціальної політики та праці рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до статті 7 закону «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям».

Законопроектом (реєстр. номер 4795), поданим Кабінетом Міністрів, пропонується вдосконалити порядок надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, зокрема — не позбавляти сім’ю права на призначення допомоги на наступний термін у разі подання нею навмисно недостовірних відомостей чи приховання відомостей, які вплинули або могли вплинути на встановлення права сім’ї на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру. Проектом також передбачається запровадити порядок повернення сім’єю надмірно виплачених їй коштів.

Члени комітету підтримали законопроект, прийняття якого сприятиме вдосконаленню адміністративних та фінансових відносин у сфері соціального захисту громадян.

* * * 

На засіданні цього ж комітету вирішено рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу проект змін до деяких законів щодо виконання рішень Конституційного Суду.

Документом, поданим народними депутатами Василем Харою, Ярославом Сухим, Олександром Стояном, передбачається поновити редакцію статті 13 закону про оплату праці, що діяла до січня 2008 року щодо здійснення оплати праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, на підставі законів та інших нормативно-правових актів, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Автори також пропонують відновити редакцію частин статей 2, 6, 10 закону про індексацію грошових доходів населення, зміни до яких були визнані рішенням Конституційного Суду такими, що не відповідають Основному Закону.

Автори зазначають: прийняття таких змін «підтримає купівельну спроможність встановлених законодавством соціальних виплат, що мають цільовий і разовий характер, шляхом підвищення державних соціальних гарантій та інших виплат, виходячи з яких визначаються розміри соціальних виплат, які є об’єктами індексації».

Комітет підтримав законопроект, прийняття якого, на думку народних депутатів, сприятиме відновленню соціальної справедливості в питаннях оплати праці, індексації грошових доходів населення та підтриманню найменш забезпечених верств населення, особливо в умовах фінансово-економічної кризи з постійним зростанням споживчих цін і тарифів.

Комітет з питань економічної політики рекомендує парламентові прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів. Ними пропонується створити єдину систему державної реєстрації юридичних осіб шляхом приведення чинних законодавчих актів у відповідність до вимог закону про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідні зміни передбачається внести до Цивільного кодексу та 15 законів, що регулюють, зокрема, порядок проведення державної реєстрації та припинення окремих видів юридичних осіб (товарних бірж, колективних сільськогосподарських підприємств, об’єднань громадян, інформаційних агентств, музеїв, освітніх закладів, фермерських господарств тощо).