Передвиборна кампанія на Донеччині розпочалася задовго до офіційного старту. Але головною ознакою нинішньої виборчої кампанії є факт мирного сусідства агітаційних наметів на центральній площі обласного центру. На одному й тому ж місці в різні дні агітують то під червоними комуністичними прапорами, то під прапорами Конгресу українських націоналістів. І на відміну від попередніх президентських виборів 2004 року конфліктів майже не виникає.

 

Розчарувалися, але все одно голосуватимуть

У тому, що Віктор Янукович збере більшість голосів виборців області, навряд чи хтось сумнівається. Аргументи, які наводять рядові мешканці на користь лідера регіоналів, зводяться до двох позицій. По-перше, «свій», донецький кандидат, і виборці сподіваються, що він обстоюватиме інтереси регіону. По-друге, часи, коли прем’єром був Янукович, збіглися зі зростанням економіки, тоді як тепер область переживає економічну кризу. З другого боку, часто зустрічається і така думка: «В Януковичі розчарувався, але голосуватиму все одно за регіонала».

Янукович — один із тих кандидатів, який використовує, нарівні з рекламою в медіа чи на зовнішніх носіях, ще й безпосереднє спілкування із виборцями. Протягом останніх двох-трьох місяців головний регіонал здійснив кілька поїздок до області. Активно спілкувалися з виборцями й народні депутати від Партії регіонів: ця політична сила добре структурована й завжди вміла використовувати переваги, так би мовити, «живого звуку».

Для виразнішого «форматування» електорату за принципом «свій — чужий» донецькі регіонали використовують мовне питання та суперечливі моменти вітчизняної історії. Набуло резонансу рішення Донецької міської ради (де переважну більшість депутатів становлять члени Партії регіонів) стосовно «фальсифікації історії» у шкільних підручниках. Міські обранці піддали сумніву трактування історичних подій з позицій Міністерства освіти й науки та запропонували вчителям критично сприймати інформацію. Крім того, депутати хочуть розробити курс з історії донецького краю та викладати його в школах. Така позиція знаходить відгук у певної частини виборців.

Ліві розраховують на ветеранів

Готовність прийти на виборчі дільниці виявляють близько 65 відсотків мешканців області. Очікується, що політичні партії зосередяться на тих, хто поки відмовляється голосувати чи не визначився із кандидатом. Задовго до початку офіційної кампанії активізувалася місцева організація Комуністичної партії. «Кандидат від цієї партії Петро Симоненко, за нашими оцінками, може набрати близько 7 відсотків голосів у Донецькій області. Інші кандидати, як свідчать останні опитування, набирають відсотки в межах похибки — плюс—мінус два відсотки», — каже директор Донецького інформаційно-аналітичного центру Кирило Чабанов. Регіон є традиційним «полем» для лівих, а бездіяльність протягом останнього року ще одного конкурента — Соціалістичної партії, позиції якої були сильні на півдні області, — надихає «червоних» активніше працювати із виборцями.

Одним із «інформаційних приводів» стало святкування річниці визволення Донбасу у вересні цього року та відкриття бюста одному з визволителів — генералу Ватутіну. Ініціатором спорудження пам’ятника виступила місцева організація КПУ, хоча кошти на встановлення погруддя збирали всім миром, в тому числі — за участі донецьких лідерів Партії регіонів.

Свою програму в Донецьку представив Блок лівих та лівоцентристських сил України. «Об’єднуючись у блок, ми дуже чітко визначили орієнтири й цілі, які поставили перед собою, — заявив журналістам Петро Симоненко. — Це питання, які сьогодні хвилюють суспільство, питання відсторонення від влади «помаранчевого» режиму, питання повернення до економіки участі держави, відсторонення олігархів від управління економікою, зміна внутрішньої і зовнішньої політики». Зокрема, в роботі з виборцями комуністи тиснуть на ті самі чутливі точки, що й регіонали.

Правляча коаліція опинилася в опозиції

Цікава ситуація склалася із командою, яка підтримує на майбутніх виборах Прем’єр-міністра Юлію Тимошенко. Якщо в 2006—2007 роках обласна організація БЮТ позиціонувала себе як опозиція до місцевої влади і протестувала проти рішень, приміром, щодо підвищення комунальних тарифів чи незаконної забудови, то вже рік, як активні прихильники голови уряду пішли «в тінь» і утримуються від публічних протестів. Аналітики висувають дві версії такого затишшя. Згідно з першою версією, нібито в обласному штабі Тимошенко приберегли креативні ідеї до початку виборчої кампанії. За другим припущенням, лідери обласної організації не бажають конфліктів на місцевому грунті. В усякому разі, на жоден випад на адресу своєї лідерки з боку регіоналів донецькі бютівці не відповіли. Чи не єдиною публічною подією останніх місяців стало вручення інвалідам автомобілів від Кабміну, на якому БЮТ представляв голова Незалежної профспілки гірників України, народний депутат Михайло Волинець.

Інші мотиви рухають партійними осередками, орієнтованими на Президента України Віктора Ющенка. З одного боку, і Конгрес українських націоналістів, і Українська Народна партія виявляють активність, оскаржуючи, приміром, рішення Донецької міської ради стосовно ревізії шкільних підручників історії чи влаштовуючи власні «уроки правди», на яких розповідається про «білі плями» минувшини. Крім того, саме ці політичні сили вже встигли організувати агітаційні намети, де роздають літературу стосовно пропозицій до президентських змін до Конституції чи партійні газети.

На протистояння перетворилася спроба провести факельну ходу на честь святкування річниці ОУН-УПА та вбивства Степана Бандери в Донецьку. Другий рік поспіль заявку на цю акцію подають представники організації «Патріот України». Як і минулого року, суд заборонив проведення акції, а ідейні супротивники — члени Прогресивної соціалістичної партії України, проросійських організацій «Донбасская Русь» та деяких інших намагалися перешкодити націоналістам. Складається враження, що певні політичні сили навмисне роздмухують вогонь протистояння ідеологічних супротивників. Чи не для того, щоби створити Донецьку репутацію міста, де «б’ють бандерівців»?

Нові обличчя 

Що стосується нових облич, то політики Арсеній Яценюк і Сергій Тігіпко стали рекордсменами за присутністю в донецьких газетах та на бігбордах. Щоправда, цим і обмежується спілкування кандидатів із виборцями. На відміну від регіоналів і комуністів, які безпосередньо спілкуються з виборцями, більшість інших кандидатів представлені рекламою. Іноді не замислюючись, наскільки актуальними, приміром, для мешканців донецької глибинки можуть бути питання геополітики. Але спишемо це на недопрацювання штабів. «В області, яка вважається вотчиною Партії регіонів, важко вести роботу будь-якому кандидату, — зауважує голова місцевого осередку Конгресу українських націоналістів Марія Олійник. — Перш за все тому, що в нових політиків немає працюючої структури та не буде достатньо представників у виборчих комісіях. Із досвіду знаємо, як важливо мати своїх людей під час підрахунку голосів».

Донецька область.

Мал. Миколи КАПУСТИ.