На в’їзді до Луганська на автотрасі Ізварине—Київ правоохоронці затримали автомобіль «Renault» з напівпричепом. А під час перевірки виявили 19 громадян Індії, Пакистану та Шрі-Ланки. Як удалося з’ясувати, ці люди прямували до західного кордону України й у такий само нелегальний спосіб планували потрапити до Європи.
Подібні затримання — не рідкість на ділянці україно-російської кордону, що проходить територією Луганщини. Якщо підняти зведення прикордонників і обласного управління СБУ за кілька років та проаналізувати їх, можна побачити певні тенденції. Наприклад, після того, як наприкінці 1990-х років зусиллями співробітників УСБУ в Луганській області та інших правоохоронних органів було ліквідовано низку каналів нелегальної міграції вихідців з Афганістану до країн Заходу, на цій ділянці кордону настав відносний затишок. І, можливо, усе зійшло б нанівець, якби не світова криза. Вона активізувала міграційні процеси, отже, порушень на кордоні стало більше. Затримання 19 нелегалів з Азії, причому разом з перевізниками, правоохоронці називають безпрецедентним. І ось чому.
Річ у тому, що йдеться про великий канал, до функціонування якого було залучено десятки людей у різних країнах: в Індії, Пакистані, Шрі-Ланці, Росії, Україні. Одне слово, діяла стала міжнародна злочинна група, яка має дуже великі зв’язки. Це давало змогу не тільки вербувати клієнтів, а й організовувати їхнє централізоване відправлення через Москву до України. Щоб перемістити клієнтів через кордон, були й транспорт, і перевізники, й провідники. Причому способи доставки до місця призначення використовували найрізноманітніші, а часом й найнеймовірніші. Наприклад, у морозильній камері холодильника. Поширено й такі способи проходження через кордон, як наявність нелегальних документів, виданих з нагоди навчання в якомусь луганському вищому навчальному закладі. Злочинна група ретельно продумувала маршрути руху нелегалів, і найчастіше Україна виявлялася транзитною територією таких розробок. Особливо підвищену увагу приділяли території Луганщини, яка межує із Росією. Тому співробітникам Служби безпеки України, органів внутрішніх справ, Державної прикордонної служби, особливо в прикордонних регіонах, доводиться постійно контролювати оперативну ситуацію, пов’язану із транскордонною нелегальною міграцією.
Коли співробітники СБУ провели дослідчу перевірку, вони встановили, що нелегалів везли громадяни України. Далі, доїхавши до російсько-українського кордону, вони висадили іноземців, і кордон їм допоміг перейти вже інший провідник. Машина тим часом в’їхала на територію України офіційно через пункт пропуску. В Краснодонському районі нелегалів чекав інший транспорт. Розмістивши іноземців у напівпричепі, зловмисники замаскували їх упаковками з мінеральною водою, і вони рушили вглиб української території. Вони сподівалися, що проїдуть всією Україною так само безперешкодно, як і перетнули кордон. Згідно з легендою, представники комерційної структури привезли на Луганщину воду із цілющих карпатських джерел. Мовляв, пропонували її за занадто високими цінами, тому торгівля не пішла. В підсумку доводиться вертатися додому з нерозпроданим вантажем. Звісно, намір возити воду на продаж через всю країну й назад, причому на невеликій машині, збоку видається геть нелогічним, бо такий бізнес заздалегідь збитковий. Але організатори каналу нелегальної міграції збитків не зазнали: кожен із незаконних мандрівників, які переміщалися під виглядом води, заплатив за вояж від 15 до 30 тисяч доларів.
Щоб потрапити до Італії та Словаччини, більшість затриманих іноземців продали на батьківщині все своє майно й батьківську спадщину, отже, повертатися їм було нікуди. Вихід один — відсидіти в українській в’язниці. Причому іноземці віддали перевагу заґратованим вікнам у чужій країні, а не можливості повернуться на батьківщину. Але, відповідно до українського законодавства, повернутися додому їм все-таки доведеться. Незаконне перетинання державного кордону України не є кримінальним злочином (це адміністративне правопорушення). Відповісти перед законом доведеться особам, які брали участь в організації каналу незаконного переправляння іноземних громадян. Сьогодні встановлюється коло осіб, причетних до міграційного каналу.