Експортно-енергетичне прокляття України

Якщо власних нафти та газу Україні не вистачає для покриття всіх внутрішніх потреб, то електроенергії країна виробляє з надлишком. Адже наша держава володіє потужним комплексом атомних, теплових і гідроелектростанцій. Наявність колосальних виробничих потужностей дозволяє Україні продавати надлишкову електричну енергію за кордон і одержувати за неї тверду валюту, таку необхідну вітчизняній економіці в кризові часи. І зараз склалися сприятливі умови для закріплення нашої країни на зовнішніх енергетичних ринках. Але, на жаль, навіть девальвація національної валюти по відношенню до долара і євро, що робить вартість української електроенергії привабливішою, не змогла істотно збільшити експорт української електроенергії. І ця проблема має глибоке коріння.

Чиновники всіляко вихваляються своїми досягненнями в сфері експорту електроенергії, незважаючи на те, що ситуація залишається, на думку фахівців, вкрай важкою. Зокрема, директор Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності (ДПЗД) «Укрінтеренерго» Валентин Бондаренко повідомив, що у жовтні його підприємство збільшило потужність поставок електроенергії до Польщі на 8,3% порівняно з вереснем - з 120 МВт до 130 МВт. Крім того, держпідприємство планує в поточному місяці збільшити експорт електроенергії до Білорусі на 3,6% порівняно з минулим місяцем - до 215 млн. кВт-год. Але всі ці досягнення непорівнянні з тими вигодами, які Україна втрачає, про що піде мова далі.

Тим часом, коли хтось дорікає чиновникам на необ’єктивне сприйняття економічних реалій експортного ринку електроенергетики, вони починають скаржитися на фінансову кризу, ремонт генеруючих підприємств, навіть на погану погоду. Валентин Бондаренко поскаржився, що поставки української електроенергії з енергоострова Бурштинської ТЕС в напрямку Угорщини, Словаччини і Румунії в жовтні знизяться через ремонт магістральної лінії електропередачі напругою 400 кВ, що сполучає Бурштинську ТЕС і підстанцію «Мукачево».

Також зараз багато галасу навколо відновлення експорту електроенергії до Польщі. Однак експерти стверджують, що збільшення завантаження потужностей Добротвірської ТЕС, яка постачає енергію до Польщі, навряд чи принесе відчутну користь Україні. Хоча певні особи, скоріше за все, отримають чималий дохід. Польським напрямом давно займається один з потужних гравців енергетичного ринку — швейцарська Korlea Іnvest Holdіng AG, якою керує Василь Данилів. У ЗМІ навіть пройшла інформація, що ця компанія має намір придбати традиційного покупця української електроенергії польську компанію Zomar S. A. Через цей холдинг та його структурні компанії проходить, за даними експертів, майже 95% всієї електроенергії, що постачається за межі України.

Протягом багатьох років весь експорт електроенергії перебуває в руках одного підприємства зовнішньоекономічної діяльності — «Укрінтеренерго». Хоча фактично на шляху електроенергії між цією державною компанією і закордонними покупцями стоять посередники, один з них — міжнародна приватна корпорація Korlea Іnvest Holdіng AG (Швейцарія). Отож можна прийти до висновку, що саме ця бізнес-структура отримує чималий зиск від зовнішньоекономічної діяльності України на енергетичному ринку. А тим часом, незважаючи на величезний потенціал, Україна дедалі більше втрачає стратегічні шанси на завоювання зовнішніх ринків збуту електроенергії. Наприклад, протягом двох останніх тижнів ціни на Лейпцізькій енергетичній біржі EEX виросли до рівня 48 євро за МВт/год. Водночас ціна, за якою «Укрінтеренерго» продає струм, значно нижча і змінитися не могла, адже законодавчо прив’язана до оптового українського тарифу. А згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України, на жовтень ціна становить 413,16 грн. за 1 МВт. В перерахунку за курсом НБУ це 34,86 євро за 1 МВт. Різниця становить більше 14 євро і потрапляє вона зовсім не нашій державі...

Але насправді вітчизняний енергоринок уже давно повинен працювати за новими, відкритими та ринковими, правилами. Адже ще 25 квітня цього року набув чинності закон «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» щодо врегулювання питань експорту електроенергії» (від 19.03.2009 № 1164-VІ). Головна його мета — це введення з 25 серпня обов’язкових відкритих аукціонів для всіх енергогенеруючих компаній, з їх доступу до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж України, що забезпечують поставки електроенергії на експорт. Тобто, за задумом законодавців, проведення вільних торгів неминуче приведе до створення здорової конкуренції на експортному енергетичному ринку та до встановлення реальної, ринкової ціни на українську електроенергію. Але аукціони досі не проведено, а Національна комісія регулювання електроенергетики України навіть остаточно не затвердила порядок їх проведення через відсутність погоджень різних державних органів.

До речі, чиновники, відповідальні за впровадження відкритих аукціонів, вже давно роблять гучні заяви та сиплять обіцянками. Кожного місяця хтось із представників НКРЕ чи Мінпаливенерго обіцяє провести аукціон «наступного місяця», і триває це з травня 2009 року. Останньою такою обіцянкою є заява заступника міністра палива та енергетики Олега Бугайова, котрий назвав дату проведення аукціону: 1 грудня цього року. А там, як ми розуміємо, і до Нового року недалеко. Але не факт, що необхідні ринку аукціони взагалі відбудуться у 2010 році.

Дуже показовим згадується скандал навколо спроби державної компанії «Західенерго» вийти на експортний ринок зі своєю електроенергією. Почалося з того, що 10 червня енергогенеруюча компанія ВАТ «Західенерго» та System Consultіng ZRt. підписали прямий контракт на організацію експортних поставок електроенергії до Угорщини. Як повідомляв УНІАН, контракт передбачав поставки на адресу System Consultіng ZRt. електроенергії рівним графіком потужністю до 250 МВт щомісяця. Контракт було підписано до кінця поточного року. На думку експертів, саме цей контракт став одним з перших реальних кроків на шляху демонополізації експорту електроенергії і був прямим наслідком прийняття поправок до закону «Про електроенергетику». Але тут в ситуацію втрутилися треті сили. Варто було компанії «Західенерго» вранці узгодити з диспетчером енергосистеми, компанією «Укренерго», графік поставок, як до вечора це узгодження було анульовано. І це при тому, що державній компанії «Західенерго» вдалося навіть отримати всі необхідні дозволи від чиновників Мінпаливенерго і НКРЕ.

Між іншим, 15 червня міністр палива та енергетики Юрій Продан на колегії Мінпаливенерго обурювався тим фактом, що державна компанія «Західенерго» зазнає збитків і має борги — при тому, що виробляє електроенергію на експорт, але не може самостійно її реалізовувати за прийнятними цінами.

До теперішнього часу діють контракти з Energy Capіtal і Korlea Іnvest Holdіng AG, завдяки яким створено спільні підприємства Ukrenergytrade та Ukrenergy Holdіng AG. Компанії-посередники не виробляють електрику, проте торгують нею зі своїм комерційним зиском. В той же час компаніям-виробникам, які відчувають гострий дефіцит фінансів для відновлення потужностей, вийти на цей ринок не вдасться.

Щоб зрозуміти, скільки втрачає Україна, проведемо кілька цікавих розрахунків. Для початку варто з’ясувати, яких збитків зазнає наша держава від ситуації, що склалася на експортному ринку електроенергетики. Якщо за перші вісім місяців 2008 року обсяги експорту електроенергії становили 5252,6 млн. кВтг, то за той же період нинішнього року він упав на 59,5% — до 2203,2 млн. кВтг. Фахівці стверджують, що такий спад стався через штучно спровоковані відмови багатьох зарубіжних енергетичних компаній від української електроенергії. Щоб зрозуміти, які потенційні прибутки втрачено нашою державою, треба зауважити, що середня ціна закупівлі електроенергії на вітчизняному оптовому ринку в 2009 році становила 417 грн. за МВт без ПДВ для експорту в Європу і 301 грн. за МВт без ПДВ для поставок до Білорусі. Таким чином, потенційно Україна могла б цього року, додатково до фактичних обсягів, експортувати на Європу 1500 млн. кВтг, а на Білорусь і Молдову - по 2000 млн. кВтг. Виходить, що наша країна недоотримала на європейському і білоруському напрямках по 600 млн. грн., а на молдовському — близько 800 млн. грн. Достатньо провести нескладні арифметичні дії, щоб з’ясувати, що в цілому збитки держави тільки в цьому році становили близько 2 мільярдів гривень.

Тим часом після стабілізації європейського ринку електроенергії це призводить до надприбутків посередників, а ніяк не держави. Адже середня ціна на електроенергію в Європі на початку жовтня становила 55 євро за тисячу МВт. При цьому оптова ринкова ціна в Україні в середньому протягом року становила 413 грн., або 34,4 євро. Таким чином, різниця між ціною купівлі електроенергії в Україні та її продажу на Заході — чистий прибуток посередників. А це становить 6 млн. євро на місяць!

Існує ще один зиск для української економіки від упровадження вільного експортного ринку електроенергії. Зараз багато говорять про надлишок в Україні деяких сортів вугілля - наприклад, антрацитових. Чиновники від енергетики навіть удаються до спірних з погляду законності адміністративних заходів, щоб стимулювати їх використання та спалення, вирішують усупереч правилам ринку, яким станціям працювати, а яким ні. Але вирішення навіть цієї проблеми лежить на поверхні. Адже якщо зовнішнє споживання української електроенергії збільшиться, то це дозволить максимально завантажити потужності тих же «Центренерго», «Донбасенерго» та інших енергогенеруючих компаній, які працюють на антрациті.

А наостанок виникає безліч питань щодо законності функціонування вітчизняного ринку електроенергії. Бо згідно з законодавством, вже з 25 серпня всі поставки електроенергії за кордон можуть відбуватися виключно за результатами відкритих торгів, в яких мають право брати участь усі бажаючі енергогенеруючі компанії.