Юрій Шип — знаний закарпатський поет, байкар і гуморист, лауреат крайових літературної і просвітянської премій імені Федора Потушняка та Авґустина Волошина і всеукраїнської імені Леоніда Глібова. Щойно він презентував у редакції ужгородської газети «Неділя» трилогію катренів, над якими працював упродовж останніх років. Трилогію склали книги «Фрічки фіґляра», «Поважні думки в чотири рядки» і «Школа мудрого діда» (до речі, 30-та книга літератора).
Юрій Шип — літератор старшого покоління. І дотримується в житті та творчості традиційної християнської моралі. Сам сказав про себе: «Мені болить усе, що відбувається навколо нас. Моє філософське кредо — слухайся Бога». На його переконання, «література повинна робити людину кращою, добрішою, моральнішою і духовнішою».
Катрен — строфа з чотирьох рядків, що містить у собі закінчену думку. Цитуємо:
У кожного своя турбота,
Кожному щось треба:
Жабу тягне до болота,
Жайворонка — в небо!
До речі, Ю. Шип написав слова до трьох сотень пісень, у його творчому доробку також — дитяча поезія, проза, байки. А зараз, у наш динамічний час, він пише мініатюри, оскільки вважає, що людям нині «треба щось емоційно-вибухове».
Ужгород.
