У Кіровограді у меморіальному музеї Марка Кропивницького відкрилася виставка цегли. Її основа — екземпляри, якими забудовувався Кіровоград у дев’ятнадцятому столітті. Водночас серед експонатів представлені цегла 1847 року, цеглина з усипальниці Георгія Емануеля, фігурна цегла, завдяки якій майстри Єлисаветграда створювали мереживо фасадів.
Загалом у музеї представлено близько вісімдесяти цеглин виробництва різних цегельних заводів. Протягом майже тридцяти років їх збирав колекціонер-краєзнавець, інженер Юрій Тютюшкін. Це захоплення у нього з’явилося несподівано: якось ішов повз руїни будівлі і звернув увагу на вензель — фірмовий знак, що проглядався з якоїсь цеглини. Так почав збирати зразки цегли з різними позначками.
— Досліджувати, що стоїть за цими фірмовими знаками, — ще одна не менш цікава і важлива справа, — вважає Юрій Тютюшкін. — Цим мають зайнятися краєзнавці, історики, науковці. Тільки після цього моє зібрання можна буде назвати повноцінною колекцією. Саме для цього я й вирішив передати його обласному краєзнавчому музею. Думаю, серед краєзнавців знайдуться охочі дослідити кожну цеглину, і це буде не одна сторінка історії нашого краю.
Спочатку колекціонер знаходив цеглу сам, пізніше до справи долучилися друзі, знайомі. Про кожен із зібраних експонатів їх, уже тепер колишній, власник може розповісти щось особливе. Адже кожна цеглина — це окрема історія спілкування з місцевими жителями, старожилами.
Колекціонер Юрій Тютюшкін відомий багатьом краєзнавцям, історикам, літераторам Кіровоградщини ще й тим, що є власником чи не найбільшої колекції поштових карток, окремим з яких не одна сотня літ, з історії Кіровограда (Єлисаветграда). А зображення їх настільки органічно вплелися у найрізноманітніші довідники, путівники, історичні дослідження і монографії та використовуються у виданнях і публікаціях і сьогодні, що непоінформованим навіть здогадатися важко, що ці історичні перлини збережено завдяки нашому сучаснику. Крім захоплення філокартією, Юрій Тютюшкін збирає старі фотографії на портретну і архітектурну тематики. А також сам фотографує будинки Кіровограда, яким загрожує знесення або така реконструкція, що повністю змінює зовнішній вигляд. Паралельно веде роз’яснювальну роботу зі збереження історичних пам’яток.
Експонати його колекцій — постійні гості на шпальтах місцевих газет «Народне слово», «Вечірня газета», «Молодіжне перехрестя». Із задоволенням колекціонер-краєзнавець допомагає своїм колегам консультаціями і власними матеріалами. Як член історико-культурологічного товариства «Ойкумена» та Українського геральдичного товариства Юрій Тютюшкін активно співпрацює із музейними закладами міста і області — літературно-меморіальним музеєм І. Карпенка-Карого, художньо-меморіальним музеєм О. Осмьоркіна, музично-меморіальним музеєм К. Шимановського, обласним краєзнавчим музеєм.
На знімку: колекціонер Юрій Тютюшкін біля експозиції зібраної цегли в музеї Марка Кропивницького.
Фото автора.