В Українському фонді культури відбулась презентація нового часопису — «Українська літературна газета». Прийшло чимало столичних письменників: Борис Олійник, В’ячеслав Медвідь, Олексій Микитенко та інші. Вони з’ясовували мету та завдання нового видання.
— На газетному ринку відома «Літературна Украина», — пояснив головний редактор Михайло Сидоржевський. — Вона домінує, хоча за останні роки багато втратила і тепер не може повернути свій авторитет. Тому у письменників та журналістів з’явилася ідея альтернативної газети. У Росії, наприклад, виходить багато газет з подібною тематикою, а у нас лише одна — «Літературна Украина», яка видається вже багато років. Ідея нової газети виникла давно. Так сталося, що до її реалізації довелося взятися мені завдяки сприянню авторитетних та шанованих людей, зацікавлених у розвитку нашої культури та літератури. Коли казав нашим відомим письменникам, що з’явилася така газета, то вони з півоберту погоджувалися давати свої матеріали. Зараз український письменник голодний на друкування, на репрезентацію своєї творчості. Сподіваюся, газета буде динамічною, пожвавить літературний процес і відображатиме тенденції розвитку сучасної літератури. Газета виходитиме за сприяння Українського центру міжнародної освіти Українського фонду культури.
Пан Сидоржевський також розповів, що у газетних кіосках з’явилися вже перші 1000 примірників ціною 1,50 грн. Цікаво, що за законами сучасного ринку, для того, щоб нове видання потрапило у кіоски «Союздруку», треба заплатити 24 тисячі гривень, незалежно від того, продадуться примірники чи ні. Тому письменники наголошували, що газета має бути цікава не тільки україномовним, а й російськомовним громадянам, і писати необхідно про те, що цікаво широкому колу читачів. Однак В’ячеслав Медвідь заперечив, мовляв, йому нецікаві перипетії туру Юрія Андруховича по Америці чи новини з творчої майстерні Сергія Жадана. Як бачимо, літературні незгоди розгорілися навіть на презентації. Втім, редколегія газети наголосила, що надалі «Українська літературна газета» писатиме не лише про українську літературу, а й про сусідні: білоруську, молдавську, російську, болгарську — для того, щоб відчути значення власної культури в загальному контексті.
Перший примірник нового видання критикували за те, що він вміщує багато публікацій прози та поезії — тоді як сучасна література гостро потребує осмислення та аналізу.
Головний редактор наголосив, що гонорари платитимуться авторам тільки за журналістські матеріали, а уривки з творів розглядатимуться як презентація майбутніх книжок.