Чи вплине висновок Конституційного Суду на перебіг і результати президентської виборчої кампанії

Рішення Конституційного Суду України по законодавчих актах, пов’язаних з виборами Президента України, означає, що основні правові норми, які забезпечують волевиявлення народу, визнані судом конституційними. Це є позитивним моментом. Зокрема, конституційною визнано норму, що скасовує інститут відкріпних талонів. Також КСУ підтримав положення закону про порядок скасування Центрвиборчкомом рішення про реєстрацію кандидата на пост Президента.

Для заміни тих правових норм, які визнані судом неконституційними, парламент повинен буде внести відповідні зміни в законодавчі акти. Слід зазначити, що й відсутність таких змін у законодавстві на момент проведення виборів, на мою думку, жодним чином істотно не вплине на процес і результат волевиявлення народу. Оскільки фактично скасовані правові норми заміняться нормами, які існували до внесення змін у законодавство про вибори Президента України. Визнані неконституційними правові норми носили уточнюючий характер і свого часу були прийняті з позицій політичної доцільності. Взагалі, точно кажучи, виборчі закони не підлягають оцінці з погляду конституційності, бо на 90% вони приймаються з політичної доцільності. Проте норми, визнані неконституційними, випадають із правового регулювання. Але це не є істотним для виборчої компанії, оскільки не торкається права людей реалізувати свою волю на виборах, всі соціальні категорії громадян досить забезпечені правовими засобами для активної участі у виборчій кампанії. Це мій висновок і перше враження від почутого рішення суду (письмового рішення я поки що не бачив).

Водночас хотілося б звернути увагу на негативну тенденцію, що окреслилася в організації конституційного судочинства, — виділення в окреме провадження деяких пов’язаних зі справою аспектів. Зокрема, з питання визначення конституційності встановленої кримінальної відповідальності за деякі правопорушення, пов’язані з виборчим процесом. Вважаю, що така практика суперечить закону про Конституційний Суд. Більше того, суд не допускає до слухання представників органів державної влади, які є учасниками процесу, органів, чиї акти оспорюють у суді. КС зробив закрите слухання, порушуючи принцип гласності й відкритості, публічності процесу. Все це може призвести до неповного дослідження суті проблем, що розглядає суд, та його необ’єктивності.

— По-перше, необхідно визнати, що ті зауваження, які зробив Конституційний Суд до нової редакції закону про вибори Президента, не мають принципового впливу на проведення виборчої кампанії. КС залишив без змін термін проведення кампанії, розмір застави й, по суті, дав можливість розпочати кампанію у ті нормативні терміни, які визначені вищезазначеним законом. Що стосується деяких зауважень, то вони не мають принципового характеру, в більшій частині вони стосуються персонального складу відповідних виборчих комісій, процедури звернення до судових інстанцій з тих питань, які виникають у ході голосування і за їх результатами. Впевнений, Верховна Рада зможе це розглянути і прийняти збалансовані рішення, які відповідатимуть вимогам КС.

У цілому закон після висновку Конституційного Суду дає можливість розпочати кампанію, головне, щоб це не було змагання брудних технологій, компромату, чорного піару, а змагання інтелекту, програм і стратегій виходу з кризи та подальшого розвитку нашої держави. Тоді можна мати надію, що кінцевий результат не поглиблюватиме протистояння, а дасть можливість сформувати більш ефективну, відповідальну і якісну конфігурацію української влади.

— Висновки КС суттєво на виборчу кампанію не вплинуть. Загалом вони були очікувані, безперечні. Але вони не перекреслюють, не нівелюють, не шкодять самому виборчому процесу. Відповідні корективи будуть внесені, й ті, хто думав, що КС перекреслить весь закон, — помилилися. Тобто, Конституційний Суд не став на заваді президентського виборчого процесу. Але у виборчому законодавстві дуже багато спірних моментів, які треба ретельно вже після виборів удосконалювати, робити цей процес відповідним до європейських стандартів, де ці механізми давно вже відпрацьовані. В нас поки що все в процесі, формується партійна система, розвивається виборче законодавство. Ми перебуваємо в розвитку, і тому зробити усталеність раз і назавжди сьогодні надзвичайно важко, але засади вже визначені. Країна знає, як рухатися в напрямку вдосконалення виборчого законодавства. Думаю, тут нічого страшного немає, навпаки — вийшло таке собі «соломонове» рішення.

Не думаю, що буде суттєвий вплив. Але те, що закон потрібно приводити в конституційне поле, це абсолютно зрозуміло. Наша фракція не голосувала за нього, виходячи саме з того, що були очевидні речі про порушення чинної Конституції. Мені здається, що питання виборчої кампанії потрібно легалізовувати. Для цього необхідна нова розмова суб’єктів управлінь — єдиного законодавчого органу, судової гілки влади, виконавчої влади й Президента як гаранта Конституції. Нині ЦВК сформована за партійно-квотним принципом, там є члени комісії, політичні сили яких не представлені в парламенті. Їх потрібно вивести і ввести тих, хто представлений. Є член комісії, який за Конституцією мав би піти на пенсію, але продовжує працювати. Легалізувати цей процес потрібно так, щоб кожен із нас знав, за що він відповідає, закріпити це законодавчими актами і зрозуміти, що ці правила гри надовго. А в нас, на жаль, кожна виборча кампанія відбувається за новим законом, причому він щоразу гірший за попередній. За таких умов залишається один крок до диктатури, і не важливо якої — одноосібної чи кланової.

Світлана Шмільова (фракція КПУ)

— Найбільше на перебіг виборчої кампанії вплинуть не висновки КС, а, наприклад, недороблений реєстр виборців. Із цього приводу приходить дуже багато листів і дзвінків. Хто від цього виграє? Бог його знає. Це велика проблема. Думаю, що це на руку Президентові. Одне — рішення КС, інше — що є насправді. А насправді — повний бардак, куди не подивись — закони не працюють.

— Відверто кажучи, не думаю, що ці висновки критично вплинуть на перебіг або результати виборів. Але, звичайно, вони вносять певну конфігурацію, оскільки політичні сили вже фактично понаписували собі виборчі плани. Якщо й буде серйозна корекція, то вона стосуватиметься оскарження результатів. Роль судів була тотально змінена, тепер вона повертається. З політичної точки зору можна говорити, що в принципі суди мали б менше стосуватися виборчої кампанії, зважаючи на те, що подекуди районні суди вирішують долю виборів у країні. Але, з другого боку, є конституційна норма, яка передбачає юрисдикцію судів на будь-які правовідносини в суспільстві, тому Конституційний Суд не міг закрити на це очі.