Дитяча злочинність стає жорстокішою

В столиці знижується кількість злочинів, вчинених підлітками. Принаймні в цьому переконують правоохоронці. За інформацією Головного управління МВС України в місті Києві, цього року зареєстровано 564 таких злочинів. Це на 15 % менше, ніж торік. Однак міліціонери визнають, що проблема сьогодні залишається досить гострою. Кореспондент «Голосу України» прагнув дізнатися, що все-таки спонукає юнаків і дівчат порушувати закон.

Правоохоронці визнають: переважна більшість із тих, що стають на шлях злочинності, — діти з неблагополучних сімей, діти вулиці. За офіційною статистикою «вуличних дітей» у країні майже 130 тисяч. 80 % — юнаки. Половина з них мають батьків, однак не хочуть з ними жити. Одні намагаються підробляти або жебракують, а хто й краде. За даними міліції, такі діти стають частиною злочинного світу.

12-річного безпритульного Юрка кореспондент «Голосу України» зустрів біля Дарницького ринку. Вдягнений він був у легку куртку, застебнуту на два вцілілих гудзики. Живе хлопчик у Києві вже два роки. Приїхав сюди з Житомирської області. Мати померла, а батько пиячить. Саме це і змусило хлопця податися до столиці.

— Де ти береш гроші? — запитую у хлопчика.

— Мию машини разом з товаришами, а якщо грошей не вистачає, просимо у людей, — неохоче відповідає Юрко.

Однак, отримавши гарячу каву й пиріжок, хлопчик погодився розповісти ще якісь подробиці свого життя.

— А інколи ми з друзями віднімаємо у підлітків мобільні телефони, — продовжує він. — Потім продаємо їх перехожим. Від цього маємо непогані гроші. Однак займаємося цим, лише якщо вже зовсім скрутно. Крадемо, щоб вижити.

На цьому ми попрощалися з Юрком. Хлопець по-джентельменськи потиснув мені руку і попрямував до залізничного вокзалу. Там на нього вже чекали друзі.

Скільки у Києві таких дітей, не знає ніхто. За неофіційними даними, їх майже 3 тисячі. У столиці проводяться постійні загальноміські рейди, такі як «Канікули», «Діти вулиці». За рік вони виявляють в середньому до 500 дітей-сиріт, які потім проходять реабілітаційні курси в міських центрах соціальної допомоги.

— Діти, які потрапляють на вулицю, по-різному до неї пристосовуються. Деякі вже після кількох холодних ночей повертаються у рідні стіни, — каже столичний психолог Ірина. — Однак якщо дитина проведе на вулиці більше місяця, повернути її до домівки дуже складно. Більше половини потім стають на шлях злочинності.

Усе це породжує сьогодні ще одне лихо. Останнім часом дедалі більшої гостроти набуває проблема дитячої порнографії. За оцінками експертів, до групи ризику потрапляють насамперед діти, які зазнають насильства в сім’ї або діти-бродяги. Також під ризик потрапляють діти-наркомани, діти-сироти, вихованці шкіл-інтернатів, безпритульні або діти з неблагополучних сімей. Особливо привабливим «матеріалом» для порнографічного бізнесу є малолітні втікачі, самотні й позбавлені підтримки діти в чужому місті.

Прес-служба Міністерства внутрішніх справ: упродовж минулого року слідчими підрозділами органів внутрішніх справ порушено і розслідувалося 12 кримінальних справ, пов’язаних з виготовленням та розповсюдженням дитячої порнографії. Зазначимо, що це найбільша, починаючи з 2002 року, кількість кримінальних справ, порушених за ст. 301 (Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів) КК України. Так, наприклад, 2007 року порушено п’ять кримінальних справ за цією статтею, 2006 — шість, 2003 — три кримінальні справи. З початку цього року задокументовано 326 злочинів, передбачених ст. 300 (Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості) та 301 (Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів) КК України, з яких 31 злочин — за матеріалами кримінальної міліції у справах дітей. Наприклад, у Вінницькій області затримано місцевого жителя, який, застосовуючи фізичну силу, примусив неповнолітню роздягатися, фіксував усе на відеокамеру та відправляв до мережі Інтернет. За цим фактом порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. З01 КК України.

Останнім часом усе частіше злочини почали скоювати діти заможних батьків. Так, на Київщині розслідують скандальне вбивство літньої жінки. Підозрюваний у вбивстві восьмикласник зізнався, що задля мобільного телефону завдав бабусі майже десять ударів залізною палкою. Уже в мертвої жінки він забрав телефон і гроші — двісті двадцять гривень. Сам підліток — з досить заможної родини. Батьки, які не відмовляли синові ні в чому, просто-таки приголомшені вчинком свого чада.

Міліціонери визнають, що сьогодні дитяча злочинність стає жорстокішою. Ще не забувся резонансний випадок в Донецьку, де студент престижного вищого навчального закладу разом із друзями холоднокровно вбив свого батька та матір. Злочин розкрили через місяць. Батьки хлопця були заможними людьми, тож він і вирішив пришвидшити процес отримання спадщини.

На жаль, такі випадки не поодинокі. Більше сотні убивств від рук дітей зафіксували у країні торік. Але, за інформацією правоохоронців, щороку статистика важких злочинів, скоєних неповнолітніми, зростає.

Уже протягом трьох місяців міська влада Івано-Франківська, Херсона та Житомира заборонила підліткам гуляти на вулиці без супроводу батьків після 22.00. Наразі про це думають і в столиці. Однак на початку вересня Всеукраїнська громадська організація «Комітет боротьби з організованою злочинністю і корупцією» подала до Верховної Ради законопроект, щоб запровадити комендантську годину по всій Україні. Це підтримує і Міністерство внутрішніх справ. За словами начальника Департаменту кримінальної міліції у справах дітей МВС Тетяни Бухтіярової, таке рішення зменшить рівень дитячої злочинності. Адже тільки в Києві з початку року неповнолітні скоїли понад 500 правопорушень, більшість з них — уночі.

Однак такий захід не підтримують юристи. Мовляв, введення комендантської години порушує права, які гарантуються Конституцією України, зокрема право на свободу пересування.

За словами Євгена Захарова, голови Української Гельсінської спілки з прав людини, це рішення абсолютно необгрунтоване і недоречне. Адже воно тільки створюватиме додаткову можливість для зловживань. Це питання родини, лише батьки спільно з дитиною вирішують, коли їй гуляти, відпочивати, приходити додому і так далі. Комендантська година — то непропорційне втручання держави у приватне життя людини.