
Сюди варто приїхати хоча б за тим, щоб відчути на смак чисте гірське повітря та неповторний місцевий діалект, що зберігся від тих часів, коли найшвидшим транспортом у Карпатах були плоти-дараби. Для гурманів тут запропонують автентичну гуслянку з Підзахаричів, де її роблять у бондарському посуді — гарчиках. А тим, хто сповідує екстремальне загартовування, порадять скупатись у живій воді, що стрімко тече з Карпатських гір.
Безперечно, такий фестиваль-ярмарок потрібен. Окрім зазначених у програмі практичних заходів, «Захарецький гарчик» дає багато позитивних емоцій, дефіцитних нині. У бесідах із «гарчиками» (місцевими мешканцями) та туристами почув кілька слушних зауважень.

Кажуть, щоб краще зрозуміти душу місцевих людей, треба звернутися до кухаря та бібліотекаря. Кухарі в цей день були зайняті приготуванням гуцульських страв, тому пропонуємо читачам невеличке інтерв’ю із завідувачкою бібліотеки села Підзахаричі — Світланою Кушнір.
— До вашого столу із літературою на цьому фестивалі-ярмарку підходило багато людей. Що їх цікавило найбільше?
— Хочуть придбати «Буковинський словник говірок», книжки про Володимира Івасюка та історію краю. Проте в мене нема літератури на продаж і я не знаю, де її можна купити. А шкода, бо є багато охочих. Чому б не передбачити цю ситуацію, тим більше що це вже дев’ятий фестиваль?
— Як позначається на житті селян «Захарецький гарчик»?
— По-перше, все це дуже цікаво. Бо люди крім телевізора нічого не бачать — клуб давно в аварійному стані. По-друге, для багатьох цей захід ледь не єдина можливість реалізувати свою продукцію — люди з цього живуть. До того ж після започаткування фестивалю до Підзахаричів значно більше почало приїжджати туристів.
Фото автора.