У вересні проти серпня обсяги промвиробництва зросли на 1,9 відсотка, мінімального падіння (18,4 відсотка) промисловість досягла і в річному вимірі. Отже, січневе «провалля» подолали геть усі галузі, окрім торгівлі. Товарообіг  роздрібної торгівлі у вересні скоротився на 22 відсотки проти відповідного періоду минулого року, тоді як у серпні цей показник становив 21,1.
У вересні роль тяглового двигуна замість торгівлі виконувало машинобудування, яке продемонструвало найпомітніше зростання, — 16,1 відсотка проти попереднього місяця. Вперше від початку року вийшло на позитивну динаміку автомобілебудування, відновилося виробництво тракторів і верстатів. Позитивну динаміку також показали харчопром (2,1 відсотка), легка (5,5 відсотка) і хімічна промиловість (5,5 відсотка). Завдяки цьому певною мірою вдалося компенсувати падіння в металургії (-8,1 відсотка) і гірничорудній промисловості (-0,5 відсотка). Повільне відновлення попиту на металопродукцію на зовнішніх ринках, дефіцит коксівного вугілля на внутрішньому ринку і обмежена кредитна підтримка банківського сектору продовжують гальмувати поступальний рух базових галузей промисловості. Водночас показники в річному вимірі починають вирівнюватися завдяки статистичному чиннику; нагадаю, у вересні минулого року криза відкрила своє обличчя. Усе це не так означає зменшення стагнації, як підкреслює її небезпеку. (У першому півріччі промислове виробництво скоротилося на 31,1 відсотка).
Спираючись на аналіз показників базових галузей промисловості, керівник групи радників Нацбанку Валерій Литвицький вважає, що у третьому кварталі падіння ВВП уповільнилося до 15-15,5 відсотка, тож за підсумками року економіка країни впаде більш як на 10 відсотків.
При цьому він висловив упевненість, що позитивні тенденції підтримає стабільний курс гривні. Хотілося б, оскільки, попри навіть поточне зміцнення гривні проти долара США (більш як на 2 відсотки за тиждень), передвиборна колотнеча посилює в суспільстві девальваційні очікування.
Промисловість у вересні зайве засвідчила, що її докризові темпи розвитку не повернути без одужання банківської системи, інвестицій, які мізерні, та реформ, які відкладаються на майбутнє.