Ранкове засідання 20 жовтня
За направлення на висновок до Конституційного Суду законопроекту щодо обмеження недоторканності депутатів, суддів і Президента (в авторстві В. Януковича, О. Лавриновича  та інших) проголосувало більш як конституційна більшість — 390 депутатів.
Одразу після відкриття пленарного засідання головуючий Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Лавринович на вимогу фракцій БЮТ і «НУ—НС» оголосив перерву для проведення консультацій. Після погоджувальної ради депутати вимагали змінити черговість розгляду питань. Фракції БЮТ, «НУ—НС» і Блоку Литвина запропонували розглянути спочатку проекти змін до Конституції України щодо недоторканності народних депутатів та Президента. Однак спочатку відповідно до регламенту було надано слово для виступів представників фракцій..
На розгляд парламенту було винесено два альтернативні законопроекти. Перший, внесений депутатами від БЮТ Іваном Кириленком і депутатом від блоку «Наша Україна — Народна самооборона» В’ячеславом Кириленком, який вже отримав позитивний висновок Конституційного Суду, передбачає обмеження лише депутатської недоторканності. Другий, — запропонований парламентаріями від Партії регіонів Олександром Лавриновичем і Віктором Януковичем, який пропонувалося направити на висновок до КС, — обмеження недоторканності як депутатів, так і Президента. Представляючи законопроект, О. Лавринович наголосив, що у нашій державі має бути один закон для всіх, а високопосадовці мають відповідати за свої вчинки так, як звичайні люди. В’ячеслав Кириленко у своєму виступі наголошував, що його законопроект має на меті привести інститут депутатської недоторканності в Україні у відповідність з міжнародними правовими стандартами, забезпечити рівність громадян України перед законом, подолати корупцію у парламенті та припинити зловживання з боку народних депутатів.
Лідер фракції БЮТ Іван Кириленко під час обговорення заявив, що законопроекти про скасування недоторканності — це лакмусовий папірець для сесійної зали, щоб покінчити з політичною корупцією у сесійній залі. Він запевнив, що БЮТ голосуватиме за обидва законопроекти, щоб продемонструвати свою готовність до встановлення істини у кримінальній справі. Натомість Анатолій Матвієнко («НУ—НС») стверджував, що абсолютне скасування депутатської недоторканності призведе до неможливості виконувати депутатські повноваження у повному обсязі, втручатися у вирішення різних проблем. Цю думку підтримав і комуніст Адам Мартинюк, назвавши ініціативи про скасування депутатської недоторканності «черговою піар-акцією» і навівши приклади зарубіжних країн, де також не можуть заарештувати парламентарів без згоди парламенту. Олег Зарубінський (Блок Литвина) зауважив, що відсутня професійна дискусія у питанні про недоторканність. «Доки не відбудеться департизація, деполітизація і декомерціалізація продажної правоохоронної системи, люди не будуть рівними перед законом, — сказав депутат. — Бо нерівними є не тільки депутати, а й усі «грошові мішки». Ганна Герман (Партія регіонів) підтримала попередніх виступальників, що в разі скасування недоторканності депутат буде дуже уразливим у своїй діяльності. Бо є система, яка нищить людину, навіть якщо людина невинна. Але чому депутати, президент і судді мають бути захищені від цієї системи, а рядові люди ні, зауважила депутат? Адже у тих європейських країнах, де зберігається недоторканність парламентаріїв, і решта людей захищені від свавілля. «А у нас влада розколота з народом, вона і в літак, і в поїзд заходить з іншого боку, і ми зробимо крок до подолання розколу між владою і пересічними громадянами», — наголосив депутат. Водночас усі парламентарі визнали, що є суспільний попит на такі пропозиції і заявили, що їхні фракцій голосуватимуть за законопроекти про скасування депутатської недоторканності та рівність усіх перед законом.
Перший заступник Голови Верховної Ради наполягав на тому, що позбавити недоторканності не лише депутатів, а й Президента, суддів, працівників правоохоронних органів. І висловив сподівання, що в разі скасування депутатської недоторканності бізнесмени не купуватимуть депутатські мандати для лобіювання власних інтересів, а займатимуться своїми заводами та бізнесом.