У біосферному заповіднику «Асканія-Нова» відкрили пам’ятник його засновникові Фрідріху Едуардовичу Фальц-Фейну. Бронзову композицію встановили біля входу в зоологічний парк. Фальц-Фейн гордовито сидить у кріслі і вдивляється в далечінь, наче озираючи свої володіння. Поруч із ним — дрохва — рідкісний степовий птах, що ввійшов одним з перших до колекції заповідника. Засновник Асканії був далекоглядним господарем, його методи управління маєтком набагато випереджали наявні на той час.
Гроші на створення скульптури виділили нащадки Фальц-Фейна, що живуть у Ліхтенштейні.
— Це данина пам’яті мого діда, а для мене — зв’язок часів, минулого й сьогодення, — поділився з «Голосом України» онук мецената й повний тезко діда — Фрідріх Фальц-Фейн. Відкриваючи пам’ятник, директор «Асканії-Нової» Віктор Гавриленко зазначив, що ця подія спізнилася як мінімум на 80 років. Адже творець прородно-рукотворного дива в таврійських степах гідний того, щоб його ім’я було увічнене не тільки в письмових спогадах сучасників, у назвах тварин і рослин, а й у бронзі. Щорічно на розвиток і утримання заповідника Фальц-Фейн виділяв від 20 до 40 тисяч карбованців. Для порівняння: заробітна плата міністра Російської імперії тоді за рік становила близько десяти тисяч. Сьогодні Асканія живе в основному на кошти спецфонду, тобто на власні прибутки. Державних грошей часом вистачає лише на зарплату співробітникам.
Всесвітньо відомий національний заповідник України — єдиний у Європі куточок степу, якого ніколи не торкався плуг. У музеї просто неба збереглися стародавні кургани, кам’яні баби, створені давніми скульпторами, а головне — мешканці степу, без яких заповідник втратив би свою значущість. Ніде в Україні, крім Асканії-Нової, не побачиш диких тварин на відстані майже витягнутої руки. Тут пасуться бізони, буйволи, сайгаки, олені. Всі тварини не у звичних вольєрах, а у величезних загонах. Гордість заповідника — коні Пржевальського. А завіз конячок хто б ви думали? Фрідріх Фальц-Фейн з Монголії.
У середині осені Асканія-Нова перетворюється на перевалочний пункт перелітних птахів і стає справжньою пташиною столицею. Для пернатих — це місце відпочинку, до того ж вільне від браконьєрства.
— Коли я тільки приймав заповідник, тут зупинялося всього близько трьох тисяч журавлів, зараз їх удесятеро більше, — радіє директор Віктор Гавриленко.
Заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко, у свою чергу, нагадав, що біосферний заповідник «Асканія-Нова» є переможцем конкурсу «Сім природних чудес України», а також увійшов у півфінал такого змагання, але вже світового масштабу.
— Ми стартували з 460 об’єктів, пройшли в наступний етап і нарешті вийшли в півфінал. Напевно, справедливо, що ми не боремося далі за місце в сімці, адже багато чого ще потрібно зробити. Вочевидь, тут повинно бути місце для дослідницьких конференцій, семінарів і міжнародних форумів особливо в зимовий період, коли немає напливу туристів. Також нам треба далі розвивати інфраструктуру селища, що прилягає до заповідника, адже якщо ми запрошуємо людей, то їм потрібно десь переночувати, — зазначив М. Томенко.
За його словами, все, що відбувається в «Асканії-Новій» останніми роками, свідчить про те, що «коли ми всі разом: бізнес, різні гілки влади, політики різних течій об’єднуємося, то можемо просувати максимально позитивний образ України в усьому світі».
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.