Наступного тижня офіційно стартує президентська кампанія. І хоча деякі соціологічні служби продовжують виводити високі рейтинги двом кандидатам, а решту — скинули з рахунку, все-таки боротьба буде набагато складнішою. Особливо з огляду на репутацію соціологічних компаній, які продемонстрували ще раз: вони не є барометром суспільних настроїв, а скоріше — інструментом у перегонах претендентів на президентську булаву.
Тим більше події, які дев’ятим валом накочуються на співгромадян, змусять багатьох замислитися: чи варто голосувати за лідерів деяких політичних сил? Передусім маю на увазі скандал, що розгорівся довкола прізвищ народних депутатів з політичної сили, лідер якої хоче в Україні «сильної руки». Переконаний: багато хто з виборців після цього скандалу задумається: чи не для того потрібна сильна рука, щоб ті скандали, які вже відомі громадськості (а скільки ще невідомо? — Авт.), стали нормою суспільного життя? Вбивство селянина на «п’яному сафарі», скандал з п’яним міністром внутрішніх справ і врешті — згвалтування дітей. Чи про таку Україну мріяли ті, хто поніс своє життя на плаху за те, щоб вона врешті отримала свободу?
Розумію, має бути проведене слідство і відбутися суд над тими, хто порушив закон. Бо доти людина вважається невинною. Але... Надто вже багато фактів накопичилося в інформаційному полі, щоб спокійно сприймати аргументи підозрюваних. Тим більше народний депутат Григорій Омельченко вийшов із партії «Батьківщина» саме після того, як не почув реакції на свої запити про те, що відбувається, від лідера.
Власне, секс-скандал відсунув на задній план інші події. І він може стати початком кінця нинішньої коаліції. І хоча, щоправда, Віктор Янукович на брифінгу у четвер заперечив можливу спробу переформатування політичних сил у парламенті, думається, що небагато політиків захочуть співпрацювати з тими, хто підозрюється у скоєнні страшного злочину.
Хай би там як було, але чутки про переформатування коаліції поширюються, як снігові заметілі, що накрили минулого тижня Україну. Голова Верховної Ради Володимир Литвин повідомив, що готовий оголосити коаліцію у будь-якому складі, навіть не фракцій, а народних депутатів. Так, парламент, як і уряд, мають бути дієздатними. З сумлінням, з мораллю, з почуттям відповідальності не лише за долю країни, а й кожної людини. Тим паче — дитини.
Ось на такому негативному тлі і розпочнеться президентська кампанія, яка повинна врешті розчистити авгієві стайні української політичної кухні.