Опитування відвідувачів консульських установ країн Шенгенської угоди — Чехії та Греції — провів в області Донецький інститут соціальних досліджень і політичного аналізу. Аналогічне дослідження організація виконувала торік, щоб дізнатися про те, як оцінюють українські громадяни різні етапи процедури отримання віз. Всього було опитано 300 заявників.
За словами голови інституту Володимира Кіпеня, питома вага успішних клопотань, порівняно з минулим роком, зменшилася. Якщо в 2008-му з різних причин відмовляли у візі 10 відсоткам заявників, то зараз ця цифра зросла до 15 відсотків. Дослідники відзначають нерівномірність у кількості відмов у різних консульствах: якщо чеське дипломатичне представництво, розташоване в Донецьку, відмовляло у 5 відсотках випадків, то в грецькому консульстві в Маріуполі відмову отримав кожен четвертий заявник.
«Консульства повідомляють про відмову, посилаючись на статтю власного законодавства, залишаючи інколи незрозумілою причину такого рішення, — каже В. Кіпень. — Варто зазначити, що кількість невдалих клопотань про візи зростає ще й за рахунок відмови у прийнятті документів на першому етапі візової процедури — це ще 4 відсотки заявників. Отже, сумарно кожен п’ятий претендент на візу відсіюється. Дуже рідко консульства видають багаторазові й довгострокові візи».
У 43 відсотків опитаних вимагали інші документи, крім стандартного списку (торік таких заявників було лише 26 відсотків). Дослідники відзначають, що практика подання додаткових документів дуже поширена в Генеральному консульстві Греції в Маріуполі. Відвідувачі цього представництва також скаржилися на черги: 40 відсотків грецьких заявників стояли від години до двох, ще стільки ж — понад дві години. Тоді як більшість відвідувачів чеського представництва сказали, що чекати в черзі їм не довелося. До речі, поблизу Генерального консульства Чехії в Донецьку недавно з’явився навіс над інформаційною дошкою та лавочка для відвідувачів.
Дослідники кажуть, що черги в грецькому консульстві зумовлені як суб’єктивними, так і об’єктивними причинами. З одного боку, дипломатична установа має певні години роботи, і саме в ці години спостерігається найбільший наплив відвідувачів. З другого — частина громадян приходить заздалегідь, побоюючись не встигнути, і вистоює чергу до відкриття установи.
А от серед позитивних моментів, відзначених дослідниками, — зростання частки безоплатних віз, отриманих відповідно до положень угоди між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз. Причому переважна більшість безкоштовних віз видана консульством Греції (59 відсотків заявників). Згідно з угодою, звільняються від сплати неповнолітні діти, пенсіонери, близькі родичі громадян країн Шенгенської угоди та деякі інші категорії заявників.
«Візова політика може бути індикатором відносин між Україною та ЄС, — вважає директор Донецького інституту соціальних досліджень і політичного аналізу. — Зустрічний рух як із боку нашої держави, так і з боку ЄС до безвізового режиму для громадян посилить європейські устремління в українському суспільстві та засвідчить добру волю ЄС щодо європейських перспектив Києва». Громадське обговорення підсумків дослідження показало, що мусована високими посадовцями й політиками ідея скасування режиму безвізового в’їзду для громадян ЄС не підтримується масами. На думку учасників дискусії, запровадження візового режиму для громадян ЄС вдарить рикошетом по громадянах та підірве довіру до України як до послідовного партнера.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
