З перших днів, відколи Україна почала мобілізовувати зусилля на боротьбу з проросійськими терористами, переважна більшість мешканців райцентру Липова Долина, що на Сумщині, вважала своїм першочерговим обов’язком надати допомогу новим військовим формуванням. Усі розуміли: їм дуже важко у розграбованій попередньою владою країні, у доведеній до зубожіння армії. Тому підтримували хто чим міг.
Серед небайдужих наших земляків — і директор сільcькогосподарського підприємства ТОВ «Альянс» Іван Олександрович Демченко. Після того як від перших мобілізованих на військову службу жителів району почали надходити повідомлення про вкрай важкі умови перебування в місцях дислокації, у цьому товаристві з’явився новий рядок звітності в бухгалтерських документах — «Допомога військовим». Кошти на підтримку не шкодували і не економили, бо вважали — це якраз не той випадок. З’ясовували, яка потрібна допомога і — вперед. Вантажний автомобіль із харчами, одягом, запчастинами, інструментом не раз курсував до місця дислокації підрозділу, в якому служать хлопці-липоводолинці. Закупили для них одяг, білизну, теплі куртки — на 15 тисяч гривень; запчастини і матеріали — на 25 тисяч. Через певний час 306 військових взули у берці, закуплені «Альянсом» на 82 тисячі гривень.
У квітні-травні, коли через Липову Долину майже щодня йшли колони військової техніки, не раз вони робили зупинки біля підрозділу ТОВ «Альянс». У їдальні їм готували смачні обіди, а за потреби — допомагали ремонтувати техніку, забезпечували пальним та всім необхідним на той час.
Пригадують у товаристві, як за ініціативою директора всі гуртом готували смачні подарунки на свято Великодня. Працівники кухні напекли пиріжків, приготували м’ясні страви, ковбаси і разом із пасками передали захисникам Батьківщини у підшефну військову частину. Тоді відвезли солдатам також ковбаси, інші м’ясні вироби, виготовлені на Конотопському м’ясокомбінаті (на переробку відправили велике порося з «Альянсу» та бика з ТОВ «Беєве»).
— Коли ситуація в країні стала ще більш напруженою і на сході розгорнулися бойові дії, дещо змінився й напрямок надання допомоги, — розповідає головний бухгалтер ТОВ «Альянс» Євгенія Ткач, під керівництвом якої постійно здійснювалися закупівлі й готувалися до відправки гуманітарні вантажі військовим. — Тепер уже Іван Олександрович дбає про те, щоб рятувати нашим захисникам життя. За кошти товариства закуплено і передано землякам-липоводолинцям у зону антитерористичної операції чотири бронежилети. Відправили також медикаменти та продукти в Харківський госпіталь, де лікуються поранені бійці.
— Яка ж на сьогодні сума в тому новому рядку бухгалтерської звітності?
— Уже понад 300 тисяч гривень використано на благодійну допомогу військовослужбовцям, — каже головний бухгалтер. — У цій цифрі — часточка душі й нашого керівника, і всього трудового колективу, адже кожний хоче наблизити перемогу, допомогти патріотам, які ризикують власним життям за нас, за мирне і щасливе майбутнє рідної України. А символом нашої пам’яті про тих, хто загинув за Україну, став внесок у благодійний фонд допомоги рідним Небесної Сотні, куди ми перерахували ще 30 тисяч гривень.
Трудівники «Альянсу» не одинокі у своєму бажанні подати руку допомоги борцям за свободу і незалежність України. Нині разом з ними сотні трудових колективів, десятки тисяч мешканців Сумщини діляться останнім з вірними синами України, які ціною власних життів обстоюють у борні з російським агресором цілісність і мирне майбутнє рідної держави.
Антоніна КОПАЙГОРА, Владислав ЖМУРКОВ.
Директор ТОВ «Альянс» Іван ДЕМЧЕНКО.
