Повірити в себе, побачити перспективу

Через безробіття Ярослав Моравський змушений був виїхати за кордон. Для того, щоб вижила сім’я (дружина також була без роботи), шість років працював на будовах Польщі. Коли повернувся, пішов реєструватися у центр зайнятості. «Що б таке робити, — запитав Олександру Сергіївну Кидонь, — аби не потрібний був стартовий капітал? Грошей у мене немає». «А ви лікарську сировину заготовляйте, — порадила вона. —Дивіться, скільки навколо бур’янів». Чого-чого, а бур’янів у найменшому і найбіднішому районі області вистачало. Поля роками не оброблялися, тож вони так забуяли... Подекуди деревами, чагарниками позаростали.

Заготовляти було що, а хто прийматиме сировину та ще й у малому обсязі? Фармацевтичні підприємства надають перевагу гуртовим постачальникам. І все ж Ярославу Моравському вдалося укласти договір на постачання п’яти тонн сировини з житомирськими «Ліктравами». Лабораторні аналізи підтвердили: трави, які постачає «Калина-М», високої якості, а головна їхня перевага в тому, що ростуть у диких умовах та в екологічно чистій зоні.

І закипіла робота... Ярослав Несторович обклався різноманітними довідниками про лікарські трави. Йому допомагала дружина Галина. Потім центр зайнятості почав направляти до Моравського безробітних, котрі виявили бажання займатися збором лікарських трав. А підгаєцька земля ними багата, адже це Підкарпаття. Села однієї зони заготовляють кору дуба, цвіт бузини, материнку, деревій. Іншої — бруньки сосни, вільхи. А ще повсюдно ростуть кропива звичайна і собача, звіробій, центурія...

Загалом у «Калині-М» заготовляють понад 200 видів різнотрав’я і плодів. Ті ж каштани (сирі) тут приймають по 80 копійок за кілограм, сушені — по 2 гривні. Коли хтось каже, що, мовляв, малувато, Ярослав Несторович пропонує полічити. Якщо заготівельники купують картоплю по гривні за кілограм, то скільки праці й коштів треба вкласти: зорати город, посадити, підживити, посапати, підгорнути, від жуків захистити, викопати... А каштани просто позбирати.

Нині «Калина-М» реклами не потребує. Олександра Кидонь каже, що навесні багато безробітних приходять з конкретною метою: «Записуйте до Моравського на лікарські». І не лише у Підгаєцькому, а й у Бережанському, Козівському, Підволочиському районах. Працюють за цивільно-трудовими договорами. Торік, наприклад, роботу у «Калині-М» знайшли 360 осіб. Цього року — трохи менше, зате обсяги продукції постійно нарощують. Цьогоріч, наприклад, уже здали 30 тонн сировини. Розширюється і географія збуту. Окрім Житомира, відправляють її до Сум, Дарниці, Артемівська. Ведуться переговори з іншими фармацевтичними підприємствами.

Принаймні «Калина-М» знайшла свою нішу серед заготовачів лікарської сировини. Її трави цінують передовсім за якість. Ярослав Несторович ставить високі вимоги перед заготовачами. Збирають їх у відповідні терміни, відповідних розмірів: виходять у поле чи ліс мало не з лінійкою в руках. Має значення й те, що трави ростуть на волі, тобто є дикоростучими. Скажімо, лісові суниця чи малина накопичують більше лікувальних властивостей, ніж городні. Так і трави.

«Чому колись Олександр Македонський закуповував пшеницю для своєї армії лише у долині Нілу? — запитує Олександра Кидонь. — Бо річка розливалася і намул збагачував грунт необхідними мінералами, сила яких передавалася хлібові». Щоправда, цілинні землі у Підгаєцькому районі вже почали розорювати. Моравський навіть думає засіяти собачою кропивою пай свого тестя. Але він переконаний, що збирати різнотрав’я ще є де. Чоловік відчув смак до цієї роботи і бачить її перспективу.

«Як щодо того, аби поширити досвід Моравського?» —звертаюся до Олександри Сергіївни як до депутата обласної ради. «Цілком можливо, — відповідає. — Ось відточимо все на його прикладі й пропонуватимемо таке заняття іншим. Я переконана, що «Калина-М» набере ще такого розмаху... Хіба це не реальне втілення мрії багатьох: аби нічого не вкласти і щось мати? Звичайно, якщо брати до уваги не лише грошові затрати, бо треба працювати й працювати...».

— Якби не Олександра Сергіївна, я сам би не дійшов до цього, — зізнається новоспечений підприємець. — Ось що значить, коли на твоєму шляху зустрічається зацікавлена і доброзичлива людина.

Учорашній безробітний нині міцно стоїть на ногах, розширює базу, обсяги заготівель. Але бізнес є бізнес, без проколів не обходиться. Скажімо, за липовий цвіт цього літа заплатив збирачам більшу ціну, ніж та, за якою прийняли у нього фармацевтичні підприємства, ще й частину сировини привіз у Підгайці. Пропозиція виявилася більшою, ніж попит. Проте Моравський з того трагедії не робить. На помилках вчаться. Головне — у розпочатій справі він бачить перспективу. І не лише для себе, а й для своїх дітей. І як не повірити після цього, що гроші лежать під ногами?

 

Тернопільська область.