Постанова Кабміну про безоплатне оформлення і видачу державних актів «збурила» багатьох людей, які роками не переймалися цими питаннями. Сотні громадян стоять у чергах у міських, селищних, сільських радах для того, аби подати заяву «на приватизацію». Деякі політичні сили розцінили цей крок як передвиборний піар прем’єра. Люди ж поспішають, бо бояться опинитися в ситуації, яка була з виплатою тисячі за вкладами Ощадбанку. Тоді компенсаційну тисячу отримали найбільш наполегливі, інші й досі чекають... Про те, як виконується урядове рішення на Рівненщині, розповідає начальник Головного управління Держкомзему в Рівненській області, депутат Рівненської міської ради Світлана Богатирчук-Кривко (на знімку).
— На виконання постанови Кабміну про безоплатну приватизацію землі, наша служба спільно з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування провела всю організаційну роботу, щоб люди могли скористатися можливістю безплатно приватизувати свій клаптик землі (земельну ділянку під житловими будинками, для ведення особистого господарства у межах населених пунктів, індивідуальну ділянку, яка надавалась під садівництво), рішення з яких приймалися на основі Декрету Кабінету Міністрів від 1992 року.
Особисті прийоми громадян і «гарячі лінії» свідчать про те, що людям все-таки потрібно роз’яснити, що безоплатно, а точніше, за кошти стабілізаційного фонду, виготовляються документи з приватизації тих земельних ділянок, рішення з яких органами місцевого самоврядування чи виконавчої влади приймалися у період з 1992-го по 1 січня 2002 року.
— Чи відповідають дійсності чутки про те, ніби під виготовлення приватизаційних документів держава не виділила коштів?
— Загалом на Рівненщині, за попередніми підрахунками, маємо виготовити 167 тисяч актів на землю, під що держава передбачила 10,6 мільйона гривень. Нині на рахунках нашого Головного управління є кошти, передбачені на вересень.
Роботу з виготовлення технічної документації виконуватимуть тільки державні підприємства. До того ж безплатно. Раніше приватні фірми брали з людей за цю послугу від 800 до півтори тисячі гривень. Не у кожного жителя області є такі кошти, тож рішення Кабміну для багатьох людей, особливо малозабезпечених, є чудовою можливістю приватизувати земельні ділянки.
— З якими проблемами зіткнулися ваші фахівці?
— Крім політичних ризиків, які я сьогодні не хочу озвучувати, основні проблеми полягають у недбалому ставленні людей до своїх документів, а також в необізнаності сільських голів у підготовці рішень із земельних питань, через що тепер доводиться виправляти помилки. А це, звичайно, потребує чимало часу, а також створює напруження серед населення. До речі, над оперативним розв’язанням складних проблем на користь людей працює спеціально створена «група управління процесом».
— І все-таки черги таки великі?
— Так, черги справді є. Через те, що триває прийом заяв міськими, селищними, сільськими радами, яким наша служба довела весь регламент, процедуру, а також весь перелік необхідних для приватизації документів. Але, як я казала, вже на першому етапі — прийомі заяв і документів — виникають проблемні моменти, які можуть вирішити лише сесії рад. На мою думку, така напружена хвиля за місяць мине. Наша служба працює без відпусток, у режимі подовженого робочого дня. Щоправда, ми вже отримали наказ Держкомзему про збільшення штату, згідно із яким на всю землевпорядну службу області додали сто двадцять чоловік. І вже сьогодні у нашому Головному управлінні триває конкурс на заміщення вакантних посад.
— В яких районах люди найактивніше кинулися виготовляти приватизаційні документи?
— У найближчому до обласного центру Рівненському районі 76 відсотків мешканців приватизували свої земельні ділянки, а ось у віддалених Дубровицькому і Зарічненському — лише 7—8 відсотків. Тож зрозуміло, що великий потік заяв спостерігається у північних районах області, де найменше людей скористались правом приватизувати землю. Саме тут найбільше людей пенсійного віку, які не мали грошей на те, щоб виготовити державні акти. Вони все життя користувались ділянкою, і у них досі не було потреби та коштів на її приватизацію. Але коли постає питання передачі землі у спадок, її продажу, вони можуть зробити це за умови, якщо земля приватизована. Тому тепер багато хто взявся надолужувати прогаяне, прагнучи скористатися шансом зробити це безоплатно.
— Схоже, очолювана вами служба складе конкуренцію приватним структурам, які досі надавали послугу з виготовлення технічної документації?
— Гадаю, в умовах конкуренції приватники змушені знизити ціни на свої послуги, хоча і їм роботи вистачить. Адже багатьом громадянам, які отримали рішення по земельних ділянках після 1 січня 2002 року, доведеться спочатку виготовляти технічну документацію. І якщо вони це встигнуть зробити, то до 1 січня 2010 року вже видачу державного акта та його реєстрацію можна робити за кошти стабілізаційного фонду. Щодо приватних фірм, про котрі ви кажете, то їх зобов’язано до 1 січня 2010 року привести свою діяльність у відповідність до нових ліцензійних умов, які досить жорсткі.
Розпитувала Олександра ЮРКОВА.
Рівненська область.