Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, перебуваючи у Дніпропетровську з робочою поїздкою, багато спілкувався з журналістами.
«Я готовий відповідати за все, що коїться в країні, і не уникаю відповідальності, не тікаю в опозицію. За те, що було в країні, що було в нашій історії. А понад усе — за те, що буде», — сказав він, відповідаючи на запитання кореспондента «Голосу України».
Насамперед, вважає В. Литвин, треба повернути в державу закон і організовувати державне життя на основі Конституції й законів, а не через домовленості, а точніше, змови.
«Я не згодний з гаслами «Врятуймо країну!». Час припинити розмови про будівництво держави, а почати створювати умови для людей», — сказав він. А це може зробити тільки відповідальна влада, яка орієнтуватиметься на демократичні стандарти.
Але демократичний підхід передбачає не лише політичні права і свободи, а й відповідні економічні відносини. «На превеликий жаль, — зауважив В. Литвин, — цієї сфери в нас демократія абсолютно не торкнулась. Все той же монополізм, той же диктат, з тією лише різницею, що раніше були главки та міністерства, а тепер — олігархи, які монополізували українську економіку». При цьому не працюють такі конституційні органи влади, як Антимонопольний комітет і Фонд державного майна. «Усі жваво обговорюють ситуацію з продажем Одеського припортового заводу, — послався глава парламенту на останні події, — але ніхто не чув позицію Фонду держмайна з цього питання і ніхто не каже про відповідальність, яку він несе за цю ситуацію».
Щодо прийнятого в першому читанні законопроекту про підвищення соціальних стандартів, розкритикованого, зокрема, Юлією Тимошенко (Прем’єр-міністр назвала це «злочином для країни»), то Володимир Литвин упевнений: «Злочин — обіцяти і нічого не робити». За його словами, соціальні стандарти, які свого часу розглядали дві фракції, домовившись між собою, були удвічі вищі від прийнятих у першому читанні 6 жовтня.
Водночас В. Литвин вважає, що ця справа вимагає комплексного підходу. Чи можна підвищити соціальні стандарти за рахунок скорочення витрат на державний апарат? «Це абсолютний популізм, — сказав він у відповідь на запитання журналістів. — Ці скорочення потрібні, всі будуть радо за них голосувати і сподіватися, що це не стосуватиметься їх особисто». Кошти треба шукати, в тім числі і зменшуючи витрати на державне управління, але не виключно за їхній рахунок.
Сьогодні представники Партії регіонів критикують уряд за те, що в міністрів по десять заступників, зауважив В. Литвин. Але коли у 2006 році вони прийшли до влади, то ввели додатково півтори сотні посад заступників міністрів. Наступний уряд отримав ці роздуті штати у спадок і творчо розвинув ініціативу попередників...
Прогнозуючи ситуацію на майбутніх президентських виборах, керівник парламенту припускає, що найбільш жорстока боротьба розгорнеться після першого туру, і не виключає можливості перерахунку голосів. А в листопаді, вважає В. Литвин, у «рейтингоносців» буде обвал, бо вже сьогодні багато людей під час опитування не підтримують фаворитів.
Президент — це обличчя країни, арбітр нації, лідер держави й аж ніяк не сильний кулак, що б’є по столу. Президент, на переконання Володимира Литвина, має діяти не за принципом «роби, як я сказав», а за принципом «роби, як я», і своїм особистим прикладом, власними діями і власним життям вести народ за собою.
