За даними ВООЗ, щороку кількість сліпих у світі зростає на 1—2 млн. осіб: кожні п’ять секунд втрачає зір доросла людина, кожну хвилину - одна дитина. Для України проблема дитячої сліпоти та слабкозорості дуже актуальна. Дитяча сліпота та слабкозорість посідає четверте місце серед основних причин інвалідизації дітей в Україні. Основними причинами дитячої сліпоти та слабкозорості є аномалії рефракції високого ступеня (32,7%), ретинопатія недоношених (15%), катаракта та афакія (13,2%), вроджені вади органу зору (11,8%), глаукома (2,9%), злоякісні пухлини ока (2%).
На думку фахівців ВООЗ, більш ніж у 50% випадків сліпота дітей підлягає профілактиці або виліковується. В більшості регіонів України матеріально-технічний та кадровий потенціал дитячої офтальмологічної служби забезпечує діагностику та лікування на сучасному рівні. Більшість хворих дітей проживають у малозабезпечених родинах, їхня хвороба нерідко має спадковий характер. Вона буває ускладнена супутніми хворобами. В першу чергу увага повинна бути звернена на таких дітей. Разом з тим дітям необхідно забезпечити безкоштовне висококваліфіковане обстеження та лікування. Таке лікування дасть змогу знизити в рази число випадків дитячої сліпоти та інвалідності.
В Україні з метою сприяння та розв’язання сучасних проблем медичного обслуговування населення, пропаганди профілактичного напряму в охороні здоров’я дітей, зниження рівня захворюваності та смертності дітей 4 квітня 2001 року було засновано Асоціацію дитячих офтальмологів України. Одним із завдань асоціації є вивчення сучасних досягнень у галузі офтальмології, формування банку даних, розширення контактів і обмін досвідом з відповідними організаціями інших країн, діяльність яких спрямована на охорону здоров’я дітей. Тому раз на три роки дитячі офтальмологи України збираються на наукову конференцію, де обговорюють актуальні питання охорони здоров’я дітей.
Ось і цього разу у Криму, 1—2 жовтня, в мальовничому селищі Партеніт, на базі територіального центру курортології й реабілітації Збройних Сил України «Крим», відбулася четверта науково-практична конференція дитячих офтальмологів України з міжнародною участю: учасниками конференції були також Росія, Білорусь, Казахстан, Молдова, Туреччина, Бельгія, Німеччина, Австрія. Україну представляли офтальмологи всіх регіонів, наукових центрів та вищих учбових медичних закладів держави. На початку конференції було нагороджено дипломами та медаллю Н. І Пільман переможців третього конкурсу науково-дослідних робіт молодих науковців.
На конференції виступили з доповідями та лекціями більше 60 провідних українських та закордонних учених, практиків-офтальмологів з різних проблем діагностики та лікування хвороб очей. Серед учасників конференції була президент Асоціації стробологів Європи Сейхан Ошкан, президент Асоціації дитячих офтальмологів Росії Євген Сидоренко та інші гості. У ході конференції було організовано виставку офтальмологічного обладнання провідних українських та закордонних фірм. По закінченні конференції було прийнято резолюцію.
Про конференцію наша розмова з головою Асоціації дитячих офтальмологів України, головним офтальмологом держави Сергієм Риковим.
НАША ДОВІДКА
Сергій Олександрович Риков закінчив педіатричний факультет Вінницького медінституту, а згодом інтернатуру з хірургії, клінічну ординатуру з офтальмології. Працював лікарем-офтальмологом Білоцерківської дитячої лікарні, потім — Київської міської клінічної лікарні № 6. У грудні 1987 року призначений на посаду головного лікаря столичної офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока». 2000 року С. Рикова обрано на посаду доцента кафедри офтальмології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. Шупика. Захистив дисертацію на отримання наукового ступеня доктора медичних наук. Автор понад двохсот наукових робіт з питань офтальмології. Голова Асоціації дитячих офтальмологів України, головний офтальмолог України.
— Сергію Олександровичу, що це за захід офтальмологів, який проводиться в такому чудовому куточку Криму — Партеніті?
— Це четверта науково-практична конференція дитячих офтальмологів України. Раз на три роки дитячі офтальмологи держави згідно зі статутом асоціації збираються на наукову конференцію, де обговорюють актуальні питання захворювань та лікування очей. Чому раз на три роки? Тому, що за цей період виникає якийсь винахід, деякі моменти наукової новизни. Нам приємно, що наша конференція стає традиційною. Вже в четвертий раз ми збираємося. І до нас сюди їдуть з різних куточків нашої держави, а також із-за кордону. Наприклад, сьогодні до нас приїхали гості з Росії, Білорусії, Казахстану, є в нас дуже важлива гостя — президент Асоціації стробологів Європи (це лікарі, які займаються косоокістю. — Авт.) Сейхан Ошкан. Будучи в Мюнхені, ми показали роботу наших дитячих офтальмологів, вона зацікавилася, їй наші наукові та практичні надбання сподобалися. Тому вона приїхала на нашу конференцію в Україну. Вона на конференції прочитає дві лекції про основи ускладнення та лікування косоокості. Приємно, що в Крим на конференцію їдуть з усіх куточків України. І в нас ніколи немає проблем форуму, тому що це — продовження літа, продовження творчої відпустки. Відпочиваючи, наші учасники отримують нові знання.
— По сьогоднішньому представництву учасників, мабуть, конференцію сміливо можна називати міжнародною?
— Ми називаємо конференцію українською науково-практичною, з міжнародною участю. Це справедливо. Тому що в міжнародній повинні брати участь офтальмологи приблизно з 20 країн світу. У нас нема потреби сьогодні це робити. Конференція проводиться для навчання дитячих офтальмологів України. Традиційно в Україні Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. Філатова проводить регіональні конференції. Науковці інституту самі виїжджають в різні області України, тому що, мабуть, сьогодні накладно через економічні труднощі кожному лікареві приїжджати на таку конференцію. Зовсім недавно Інститут ім. В. Філатова провів таку регіональну конференцію за участю 300 місцевих офтальмологів у Дніпропетровську.
— Яка ж мета цієї конференції?
— Я хочу сказати, що, мабуть, найбільші дипломати в світі — це лікарі. Ми можемо об’єднувати професіоналів різних країн, бо в кожній країні є свої самородки, є науковці, які розвивають свою спеціальність. У Росії дуже добре поставлено лікування ретинопатії недоношених дітей (це немовлята, які народжуються з вагою 500 грамів і більше і які мають проблему сліпоти. — Авт.). Але цю сліпоту можна попередити при системі та організації в лікуванні і наявності сучасного обладнання. Росія сьогодні це має. І ми вчимось у росіян саме цьому. В Україні інститут Філатова займається мікрохірургією ока, і Надія Федорівна Боброва, провідний факохірург країни, робить унікальні операції вроджених катаракт, глаукоми на очах, імплантує штучні кристалики немовлятам у віці до трьох місяців. Якщо взяти білоруську школу, то вони займаються проблемами запальних захворювань очей. Ми обмінюємося досвідом. І я б назвав цю конференцію великим клубом з обміну досвідом.
— А держава вас підтримує в цьому починанні?
— Ми в реєстрі наукових конференцій Міністерства охорони здоров’я та Академії медичних наук. На сьогоднішній день немає прямої фінансової підтримки держави. Але державні органи дозволяють нам, щоб фірми під час конференції проводили виставки медичного обладнання та ліків. Ці фірми платять спонсорські внески на рахунок Асоціації дитячих офтальмологів. Завдяки цим коштам ми здешевлюємо перебування учасників конференції, робимо кожному папку з її матеріалами. Організовуємо для учасників екскурсії по Криму.
— Практичні заняття ви плануєте проводити для лікарів?
— Дійсно, це науково-практична конференція. Але практичні навчання ми проводимо на стендах. У нас тут є мікроскопи, за допомогою яких ми організовуємо тренінги з оперативних втручань у лікуванні захворювань очей. Фірми ALCON, AMO, BAUSH LOMB та інші на стендах мають обладнання, на якому ми проводимо навчання офтальмологів.
— Українська офтальмологічна наука. Чим вона може похвалитися сьогодні?
— Українські медики можуть похвалитися всім. У державі багатогранно розвинена дитяча офтальмологія. Наприклад, Надія Ісаківна Пільман була першою вчителькою з лікування косоокості в Україні, а перед тим у Радянському Союзі. Надія Пільман — перший дитячий офтальмолог СРСР. Вона жила та працювала в Україні. Її значні досягнення у вивченні офтальмологічної патології в дітей стали підґрунтям для створення першого в Україні спеціалізованого очного дитячого відділення на базі Київської (зараз Національної) спеціалізованої клінічної лікарні № 14 «Охмадит», відкритого 5 лютого 1958 року, яке Надія Ісаківна очолювала до 1967 року. Недавно ми відзначили 110-у річницю з дня її народження. Це святкування було проведено на високому рівні. Ми провели наукову конференцію за її науковим та практичним надбанням.
— Які проблеми сьогодні, на вашу думку, є в українській офтальмології?
— Останні два роки ми проводимо в Україні дуже цікаву акцію «Від серця до серця». Завдяки їй збираємо кошти. В позаминулому році ми зібрали два мільйони гривень, а в цьому році три мільйони гривень. Як збираються ці гроші? Дуже просто. В області скільки зібрали грошей, стільки ж іде на розвиток дитячого офтальмологічного відділення обласної лікарні. Одеса зібрала 350 тисяч гривень. І на ці кошти вони купили собі дуже хороше обладнання. Інші області зібрали по 30, 50 тисяч гривень. Це — новий офтальмоскоп. Ми вирішили системно купувати обладнання. Зробили акцію, купили мікроскопи, щоб можна було дивитися очне дно. Ми розуміємо, що є проблема онкології, захворювань серця, цукрового діабету. І державі важко на все це знайти кошти. Тому ми проводимо різні акції зі збирання грошей, щоб наші лікарі працювали на достатньому, практично на європейському, рівні.
— А захворюваність серед діток яка в Україні?— Вродженої патології у нас стало більше. Після Чорнобиля стало більше вроджених катаракт. Може, до цього часу не виявляли таких хвороб, а може, це наслідок катастрофи в Чорнобилі. Що стосується дітей шкільного віку, то там велика проблема коротко- й далекозорості, астигматизму (астигматизм — це особливий дефект оптики ока, коли рогівка переломлює промені світла у двох меридіанах по-різному. — Авт.). Мова йде про те, що під час навчання порушується зоровий режим, напружується акомодація ока (це пристосування ока до чіткого бачення предметів, розташованих на різній відстані від нього. — Авт.). Ми виявляємо півмільйона дітей з захворюваннями очей. З метою профілактики захворювань ми видали наказ Міністерства охорони здоров’я разом з Міністерством освіти про вправи для дітей на перервах між уроками та інші рекомендації з профілактики захворювань очей.
— Дякую вам, шановний Сергію Олександровичу, за розмову. Успіху вам у вашій нелегкій справі. Діти, хоч як пафосно це звучить, — майбутнє України. І ви своєю роботою це майбутнє творите та зберігаєте.
— Спасибі вашій газеті за інформаційну підтримку наших починань.
Делегати конференції про організацію та проведення четвертої науково-практичної конференції дитячих офтальмологів України:
Леонід Дембський, директор Кримського республіканського центру реабілітації зору, лауреат Державної премії Автономної Республіки Крим, доктор медичних наук, професор.
— Леоніде Костянтиновичу, що ви чекаєте як практикуючий лікар-офтальмолог та вчений від конференції?
— Ця конференція, по-перше, об’єднує вчених, офтальмологів-практиків нашої держави. І я можу сказати, що Україна — одна з провідних держав Європи з розвитку офтальмології. На нашу конференцію приїжджають офтальмологи з різних держав світу. Рівень конференції дуже високий. Ми обмінюємося досвідом лікування офтальмологічних захворювань. Я беру участь у конференції з метою поділитися досвідом діагностики та лікування косоокості. Сьогодні буде виступ професора Антуанети Сенякіної з нової класифікації косоокості, в контексті медичних стандартів Європи. Наша держава має багато наробок учених з точки зору медичної науки та медичної практики. Нехай ми винесемо з цієї конференції якусь невелику частину знань у вивченні ока та мозку — значить, ми недарма сюди приїхали.
Станіслав Гулий, лікар-офтальмолог Харківської обласної дитячої клінічної лікарні № 1, працює лікарем 15 років.
— Пане Станіславе, яка мета вашого приїзду на конференцію?
— Це дуже цікавий захід. Конференції з дитячої офтальмології проводяться не дуже часто. А хотілося б, щоб частіше. З практичної точки зору це дуже важлива конференція, тому що лікарі-практики дуже часто стикаються з ретинопатією недоношених дітей. А на конференції цій проблематиці буде присвячено багато часу. І я думаю, що зможу запозичити досвід лікування ретинопатії у діток лікарями з інших областей України. У нас дуже мало можливості для діагностики та лікування цієї хвороби, тому що обладнання дуже дороге. І не кожна лікарня в змозі купити його. Наприклад, ретинальна камера сьогодні коштує близько 200 тисяч доларів. Я думаю, що таке обладнання повинне бути хоча б в обласній лікарні. Ця конференція дасть змогу нам обговорити практику лікування ретинопатії недоношених дітей, дасть теоретичні знання в лікуванні цієї хвороби.
Євген Сидоренко, доктор медичних наук, професор, президент Асоціації дитячих офтальмологів Росії.
— Євгене Івановичу, політики Росії та України дуже часто не можуть знайти спільну мову, а лікарі не тільки знаходять, а й працюють разом на конференції, діляться досвідом роботи, дружать. Скажіть, будь ласка, чому так відбувається сьогодні?
— У нас і коріння спільне, і вчителі, які нам дали знання, заклали фундамент дитячої офтальмології. Наше завдання зберегти надбання вчителів та примножити їх. Ваш президент Асоціації дитячих офтальмологів Сергій Риков справжній лідер у цій галузі медицини серед медиків держав СНД. Мені приємно констатувати, що в вашій державі дитяча офтальмологія має великі успіхи, за які я дуже радий. Російські дитячі офтальмологи йдуть за вами, ви для нас — провідна держава в цій галузі медичної науки. Конференція в організаційному плані підготовлена дуже добре. Вважаю, ви можете дати фору в цьому питанні в тому числі й державам Європи.
Марія Холопенко, дитячий окуліст, Івано-Франківська міська дитяча поліклініка, працює з дітьми 12 років.
— Маріє Василівно, що, на вашу думку, дасть вам ця конференція?
— Гадаю, що я дуже багато отримаю знань та практичних навичок, особливо в діагностиці та лікуванні дитячої косоокості. Для мене це важливо, тому що як лікар-окуліст я першою дивлюся наших дітей та виявляю хвороби очей. Мені хотілося б, щоб наша місцева влада більше уваги приділяла дитячій медицині. Ось я на конференцію поїхала практично за свої кошти, знайшла спонсорів і вони мені частину грошей оплатили. Міська поліклініка тільки надала мені відпустку за свій рахунок. Тобто це практично моя ініціатива. А брати участь у такій конференції потрібно. Це ж нові знання, практика лікування хвороб очей. А спілкування з провідними офтальмологами держави? Це ж дорогого варте!
Антуанета Сенякіна, доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри офтальмології Тернопільського державного медичного університету.
— Антуането Степанівно, на ваш погляд, що конференція дає для медичної науки, для лікування очних хвороб?
— На цій конференції показується, яке лікування, в першу чергу патології очей, на сьогодні актуальне. У нас, наприклад, високий відсоток сліпоти та родової патології очей. Тому нам потрібно порушувати питання, як рано робити діагностику, як рано треба лікувати хвороби очей. По-друге, в різних місцях проводяться науково-дослідні роботи в Україні: на кафедрах, у центрах, у науково-дослідних інститутах. Результати цих робіт завжди доповідаються на цій конференції. Лікарі можуть ознайомитися з новими науковими методами діагностики та лікування хвороб очей, де і як ці нові методи впроваджуються в практику. Ми практикуємо запрошення на цю конференцію вчених з інших держав світу. Доповіді на конференції роблять учені провідних офтальмологічних центрів Росії та інших країн. У нас на конференції прочитала дві лекції з лікування дитячої косоокості Сейхан Ошкан, президент Європейської асоціації стробологів. На конференції завжди є виставка офтальмологічного обладнання. Ми бачимо, яку нам техніку треба купувати. А потім спілкування з колегами, обмін досвідом. Це чудово. Лікар може обговорити на конференції наукову статтю з її автором. Такі конференції дуже цікаві. На них завжди присутні лікарі з різних куточків України. Як-то кажуть, повний аншлаг.
Президія конференції (зліва направо): Сейхан Ошкан, Микола Сергієнко, Євген Сидоренко та Антуанета Сенякіна.
Фото автора.
