Василь ХАРА: «Триває тотальний наступ на конституційні права громадян, і профспілки боротимуться на боці людей»

Федерація профспілок України оголосила про проведення у жовтні масових акцій протесту. Працівники всіх галузей вийдуть на вулиці, щоб висловити своє обурення бездарною економічною й соціальною політикою, підвищенням цін, низькими зарплатами і пенсіями, високими податками, скороченням робочих місць, зростанням заборгованості із заробітної плати. Про позицію Федерації профспілок України розповів Голова ФПУ Василь ХАРА.

— Ситуація в країні дедалі більше нагадує бенкет під час чуми. Офіційна статистика показує зменшення кількості безробітних і стабілізацію в деяких галузях економіки, проте реальна ситуація свідчить про зворотне. Два показники, які свідчать про стан економіки — обсяг електроспоживання й обсяги вантажоперевезень по країні, — залишаються на вкрай низькому рівні. А це означає, що поліпшень в економіці не відбувається, і підприємства ледве жевріють. Зростає приховане безробіття, під ударом опинилися навіть висококваліфіковані кадри, які значаться на підприємстві, але не одержують зарплати й перебувають у тривалих неоплачуваних відпустках. Про соціальну сферу страшно й згадувати — завдяки «турботі» уряду сьогодні за межею бідності опинилися 70 відсотків активного населення України, у тому числі 8 мільйонів пенсіонерів. Мінімальна заробітна плата (650 грн. — з 01.10.2009 р.) менша, ніж офіційно встановлений прожитковий мінімум (669 грн.), і нижча від офіційної межі бідності (778 грн.). Зарплати й пенсії скоротилися від початку року на 10 відсотків. Стрімко зростає й заборгованість із зарплати: на 1 серпня вона становила 1 млрд. 559 млн. гривень. З кожним днем інфляція перетворює ці невиплачені мільйони на «папірці», які нічого не варті.

Уряд системно порушує чинне законодавство й не виконує соціальні зобов’язання держави перед власними громадянами.

— Це дуже зручна позиція — прикривати власні помилки й бездарні рішення світовою кризою. Адже насправді економіка України практично не інтегрована у світову економіку й від неї не залежить, тому світова криза лише оголила сутність популістської політики, що знищує економіку країни й робить жебраками понад 70 відсотків населення України. Величезні дірки в бюджеті влада збирається латати, обібравши до нитки підприємства та їхніх працівників, збільшивши податкові виплати до 120 відсотків, а також залучаючи кредити МВФ на кабальних для України умовах. У результаті ми одержуємо злиденну країну й розорені підприємства. Для одержання кредитів Міжнародного валютного фонду влада підписала з фондом меморандум, зобов’язання за яким боляче б’ють по кожному українцеві й різко знижують соціальні стандарти в країні на десятки років наперед.

По-перше, уряд пообіцяв МВФ підвищити ціни на газ для населення, що зробить комунальні платежі непід’ємними практично для 90 відсотків населення.

По-друге, уряд пообіцяв МВФ провести пенсійну реформу, згідно з якою пенсійний вік для чоловіків і жінок збільшується на п’ять років — до 60—65 років. При цьому середня тривалість життя в країні у чоловіків — 62 роки, а в промислових областях — 59 років. Тобто люди просто не доживатимуть до пенсії.

По-третє, уряд пообіцяв заморозити розмір зарплат та соціальних виплат, і це за того, що інфляція лише за минулий рік перевищила 20 відсотків, а прожитковий мінімум — на рівні 2000 року.

По-четверте, уряд розробляє податкову реформу, що призведе до збільшення прибуткового податку, акцизів, скорочення пільг. Крім того, планується перенести основне навантаження сплати страхових податків з роботодавця на плечі працівника. Такий підхід економіку будь-якої країни приведе до кризи, а населення — до зубожіння.

— Можу стверджувати, що на сьогодні ФПУ — практично єдине профспілкове об’єднання, що являє собою реальну силу, здатну протистояти цинічним атакам на права людини праці в Україні. Федерація профспілок України має професіоналів, основна мета яких — економічний, соціальний і правовий захист трудящих, наші представники тісно співпрацюють із Мінфіном, Мінекономіки й Мінпраці. Ми аналізуємо всі законопроекти, відстежуємо й припиняємо всі спроби влади скоротити соціальні гарантії для громадян, ведемо постійну боротьбу за виконання зобов’язань уряду і роботодавців, прописаних у Генеральній угоді. Наведу кілька прикладів. Кабмін намагався виключити профспілки з процесу регулювання цін на соціально значимі продукти й послуги. Федерації профспілок України довелося боротися з урядом через арбітражний суд. Ми домоглися скасування цієї постанови, що дало змогу на початку вересня відстояти ціну на газ, не давши дозволу НКРЕ підвищувати ціну на газ для населення у 2,5 разу. І в результаті українські родини в цьому опалювальному сезоні зможуть заощадити майже 3,5 млрд. грн., не оплачуючи підвищені комунальні платежі, а у 2010 році — уже 16 млрд. гривень. Ось така арифметика.

Нам вдалося запобігти спробі уряду обмежити виплату пенсій працюючим пенсіонерам — було в Кабміну бажання виплачувати їм 50 відсотків нарахованої пенсії, допоки вони працюють. Також ми відстояли право дострокового виходу на пенсію, особливо у разі скорочення робочого місця або ліквідації підприємства. Нам вдалося домовитися про недопущення в наступному році скорочення чисельності зайнятих у бюджетній сфері й збереження обсягів витрат на оплату праці. ФПУ допомогла повернути близько 30 млн. грн. боргів із заробітної плати, і ця робота триває постійно й системно.

Однак ключові вимоги ФПУ про збільшення розмірів базових соціальних показників — мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму, відхилені урядом. Крім того, проект бюджету на наступний рік фактично узаконює тяжке становище працівників. Тому нам не залишається нічого іншого, як вдатися до масових протестних виступів.

— Це правда. Люди розчаровані бездарними популістськими політиками, які привели Україну й кожного її жителя до зубожіння, вони не вірять у те, що можна щось змінити. Але світовий досвід показує: в умовах капіталізму профспілковий рух — найпотужніший і найефективніший інструмент впливу на недбайливу владу. Профспілка не прагне влади, її завдання — захищати інтереси людей праці, контролюючи дії влади й роботодавців. У цьому — принципова відмінність. На жаль, в Україні профспілковий рух поки що намагаються використовувати на догоду окремим політичним силам, створюючи нечисленні й керовані профспілки. Таких в Україні майже сотня. Зрозуміло, що сьогодні деякі «кишенькові» профспілки вже побігли підтримувати «своїх» кандидатів у Президенти й слухняно схвалюють усі їхні дії, відпрацьовуючи отримані гроші. Крім того, вони ж ведуть війну проти нас, намагаючись дискредитувати ФПУ, оскільки ми є реальною силою, що виступає на боці людей праці. Повірте, серед 73 членських організацій ФПУ є прихильники практично всіх політичних сил, однак тим ми й сильні, що всі рішення приймаються колегіально й змусити ФПУ встати під політичні прапори якоїсь однієї партії неможливо. Тому наші протестні акції мають справжнє профспілкове обличчя.

Уряд намагається «законсервувати» злиденне становище трудящих і в наступному році. У проекті бюджету на 2010 рік соціальні параметри мізерні, злидарські. Ми виступаємо проти цього з різким протестом і наполягаємо, щоб зарплати зростали, як це передбачено угодами з урядом, не менш ніж на 25 відсотків за рік.

Наші акції протесту ми приурочили до двох значних дат: 7 жовтня — Всесвітній день за гідну працю, а 17 жовтня — Всесвітній день боротьби з бідністю. Саме з 7 жовтня відбудуться протестні акції в усіх регіонах, а 17 жовтня ми вийдемо на майдан Незалежності в Києві, щоб сказати своє «Ні!» бідності й зажадати у влади, яка зробила жебраками майже 15 млн. громадян, виконувати Конституцію, а не вирішувати свої проблеми за рахунок власного народу.

— Так, вони абсолютно реалістичні, тому що є внутрішні ресурси, які нинішня влада не в змозі використовувати, а тільки ускладнює тяжке становище народу й економіки. Бо ж і дотепер немає ні антикризового плану, ні плану розвитку країни у посткризовий період. Зате непродуманими діями уряду економіка заганяється в «тінь», відповідно й зарплати на багатьох підприємствах виплачуються у «конвертах». Виведення тіньових зарплат у «білі» відомості збільшить фонд заробітної плати й допоможе віднайти ресурси для підвищення соціальних виплат і пенсій.

Підвищення зарплат і пенсій, у свою чергу, сприятиме зростанню внутрішнього попиту. Результатом стане пожвавлення внутрішнього ринку, що дасть поштовх розвитку промисловості. А стагнація внутрішнього ринку призводить до зростання безробіття й зубожіння населення. Це замкнене коло треба розірвати. І ми робимо все можливе для цього.