Без якісної сировини не буде і якісного харчування

У Комітеті з питань аграрної політики і земельних відносин парламентарії дискутували з приводу харчування для найменших наших громадян. До цього зобов’язувала тема комітетських слухань: «Про стан забезпечення потреби внутрішнього ринку України в продуктах дитячого харчування вітчизняного виробництва».

З дитячим харчуванням у нас — просто біда. За словами голови комітету Миколи Присяжнюка, щорічна потреба для дітей усіх вікових категорій становить 1 мільйон 396 тисяч тонн. Водночас статистика стверджує, що за весь минулий рік такої продукції на українських підприємствах виготовлено лише 19—20 тисяч тонн. При цьому, зазначив Микола Присяжнюк, «85 відсотків дитячого харчування в нас імпортується». Хоча, не раз звучало під час засідання, до складу імпортних продуктів часто-густо для здешевлення додають різні олії (іноземного походження, дешевші за ціною). Приміром, їжа для малят виробляється з відновленого сухого молока. Тоді як в Україні — з натурального, котре постачають зі спеціальних сировинних зон і статус якому надається на державному рівні.

На думку керівника Хорольського молочно-консервного комбінату Героя України Миколи Гавриленкова, для стабільного забезпечення потреби нашого внутрішнього ринку вітчизняним дитячим харчуванням необхідно вирішити низку питань. Зокрема, скасувати обмеження рівня рентабельності при виробництві й торгової націнки при їхній реалізації.

— Практика, — каже він, — засвідчує, що вітчизняна продукція просто ставиться в нерівні умови з імпортною під час продажу. Адже на закордонну обмеження торгової націнки не поширюється, і магазини, як правило, з цієї причини не хочуть торгувати нашим товаром. Хоча за своїми якісними показниками він не поступається імпортному. А якщо взяти за ціною, то наша продукція ще й у півтора—два рази дешевша.

Микола Гавриленков вважає, що потрібно виключити з ціни дитячого харчування українського виробництва і 20-відсотковий податок на додану вартість. Таким чином, вона стане доступнішою для малозабезпечених верств населення і родин із середнім статком, до яких належать переважно молоді сім’ї.

Підвищивши в такий спосіб конкурентоспроможність, можна очікувати, що попит на дитяче харчування збільшиться. Відповідно, у 1,5—2 разу зростуть обсяги виробництва, що компенсує надані пільги. У свою чергу, це дасть змогу зберегти робочі місця в галузі.