Доцільність податкової реформи під час кризи. Така тема дебатів, які провів у Києві фонд «Ефективне управління». Дискусія, в котрій взяли участь представники виконавчої влади різних країн, парламентарії, справді виявилася цікавою.
Пролунало чимало переконливих аргументів на користь тієї чи іншої точки зору. За словами екс-заступника міністра фінансів України (2006—2008 р.), керівника відділу управління економікою Інституту економіки і прогнозування НАН України Тетяни Єфіменко, регулююча функція в нашій системі оподаткування не просто відстала, її практично немає.
— Все, що пов’язано з регулюванням, — підкреслила вона, — здійснюється практично в ручному режимі. Я не хочу кинути камінь в город податкової адміністрації, яка сьогодні героїчно наповнює бюджет, але, однак, такі умови нашого законодавства. Збирання податків у нас регулює десь два десятки законів. І якщо, скажімо, я прийду в суд з боку підприємця, чи то я прийду в суд з боку податкової адміністрації, Феміда часто плутається в законодавстві тому, що деякі норми регулюються одночасно різними законами в різних аспектах.
На думку Тетяни Єфіменко, «насамперед у частині реформування потрібно сказати: податковий закон один — це Кодекс, звід законів. І цей кодекс повинен мати в системі законодавства такий статус, який дозволяв би за будь-яких обставин проблеми, пов’язані з оподаткуванням, орієнтувати на ефективне сучасне законодавство. Чому це ще важливо в умовах кризи? Тому що в умовах кризи виживе, тобто збереже свої позиції у світовому співтоваристві, та країна, бізнес якої конкурентоспроможний.
Водночас експерти вже протягом декількох років ставлять систему оподаткування в Україні на 177—180-те місце у світі... Так, останні дані про оцінку української системи оподаткування експертами Світового банку — 180-те місце. Чи треба говорити про те, що сьогодні не те що дебати потрібно продовжувати, а сьогодні всі люди, які готові й хочуть, щоб у нашій країні відбувалися позитивні зміни, які прагнуть підтримувати бізнес, вони просто зобов’язані проявити політичну волю, це я кажу на адресу парламенту, щоб ухвалити рішення: потрібен податковий кодекс».
Платник і так у стресовій ситуації...
Навпаки, народний депутат, постійний представник Державної податкової адміністрації у Верховній Раді України Сергій Власенко переконаний, податкова реформа, проведена в період кризи, не буде ефективною.
Адже результат податкової реформи — це завжди нові правила для всіх суб’єктів оподаткування.
— На сьогодні платник податків і так перебуває в стресовій ситуації, — підкреслив Сергій Власенко. — Його позбавлено звичних для нього умов, а ми хочемо ще його навантажити новими умовами й новими правилами в сфері оподаткування. Гадаю, платник податків цього просто не витримає. Я розумію, що податкова система має безліч недоліків, але в принципі за станом на сьогодні — це якийсь такий острівець стабільності. Як мінімум платник податків знає, як діяти в нинішніх реаліях.
На жаль, аргументував свою позицію Сергій Власенко, в Україні на наслідки економічної кризи наклалася ще й передвиборна кампанія. А будь-яка податкова реформа запроваджуватиме нові податки, або збільшуватиме ставки чинних, або робитиме об’єктом оподаткування те, що раніше не було його об’єктом. Також вона посилюватиме процедури податкового адміністрування. Це всі непопулярні заходи. І жоден політик у світі в передвиборній ситуації не піде на непопулярні заходи... Податкова реформа — це антибіотик чи все-таки вітаміни? Так, ми можемо застосовувати податкову реформу як антибіотик, але тут дуже великий ризик. Для того, щоб вилікувати один організм, точніше, елемент організму, ми можемо вбити організм загалом. Водночас вітаміни — це, по-перше, профілактика, по-друге, те, що проходить практично безболісно. Я за вітаміни, я не хочу гробити свій організм.
Тих, хто програє, доведеться переконати змиритися з їхніми втратами
— Будь-яка країна, — поділився своїми думками головний редактор журналу The Economіst (1993—2006) Білл Еммотт, — яка в перспективі хоче стати економічно успішною, повинна мати просту, ефективну і дешеву в управлінні податкову систему — досить справедливу і якомога більш нейтральну стосовно різних суб’єктів і видів діяльності в даному суспільстві. Однак питання в тім, чи можливо проведення цієї реформи? Для цього потрібні певні політичні умови. Потрібен уряд, який зміг би провести таку реформу й переконати націю піти на компроміс, тому що під час податкової реформи хтось виграє, а хтось програє, і тих, хто програє, доведеться переконати змиритися з їхніми втратами... У вас немає уряду, який зміг би переконати парламент прийняти більш-менш важливі закони. І, на жаль, немає й надії на прихід до влади такого уряду — принаймні до проведення президентських виборів... А тому хочу запропонувати, щоб Україна зосередилася на інших пріоритетах, за якими легше дійти згоди і які легше ухвалити в парламенті — наприклад, скасувати ті регуляторні норми, які стають на заваді відкриттю нових підприємств, або ті, що перешкоджають освоєнню бізнесом нових галузей економіки.
Не можна гаяти часу, треба починати вже зараз
Лорд Найджел Лоусон, міністр фінансів в уряді Маргарет Тетчер (1983—1989) свого часу розробив і здійснив всебічну податкову реформу у Великій Британії.
— Коли уряд Тетчер, — згадує він, — до якого я входив, прийшов до влади, це були часи кризи. В Європі Велику Британію називали серйозно хворою. Інфляція обчислювалася двозначними цифрами й продовжувала зростати. У нас був величезний бюджетний дефіцит, який також збільшувався. Войовничі профспілки, серйозні журналісти, письменники зазначали про те, що країна стала некерованою. Ну й на довершення, через кілька тижнів після нашого приходу до влади почалася ірано-іракська війна — і ціни на нафту злетіли, похитнувши підвалини світової економіки. Тоді всі нам казали, так, у вас серйозні наміри, у вас радикальні плани, але вам не потрібно здійснювати їх зараз, треба почекати, доки умови стануть дещо кращі. Ми не звертали уваги на ці зауваження. Ми почали роботу... Ми пішли на скасування державного контролю над підприємствами, і ми провели податкову реформу. Ця реформа була чітко продумана й заснована на зрозумілих принципах, і результат її виявився позитивним. Ми знизили податкові ставки, але при цьому одержали більше доходів у бюджет...
Я згоден з тими, хто каже, що не можна зробити все одразу, не можна осягнути неосяжне. Зате важливо почати вже зараз. Якщо ви почнете зараз, ви виправдаєте надії людей. Громадяни повірять у серйозність ваших намірів, у те, що ви справді хочете облаштувати свій дім. Тому що якщо у вас є всі ці плани, але ви нічого не робите, люди стають циніками і скептиками, і вони вже ні в що не вірять.
На думку Найджела Лоусона, потрібно вводити більш низькі податкові ставки й при цьому стежити, щоб податки сплачувалися. Тому що дві паралельні економіки — тіньова, де податки не сплачуються, і звичайна, там де їх змушені сплачувати — це не тільки погано, а й економічно невигідно. І звичайно, податки мають бути зрозумілими, щоб бізнес розумів, з чим він має справу.
— Кращий час ніколи не настане, — вважає екс-міністр фінансів Великої Британії. — Саме під час кризи люди розуміють необхідність суворих заходів. Це ми випробували у Великій Британії, і я гадаю, що це можна застосовувати до людей у будь-якій країні. Якщо ви захочете чекати ідеального уряду у вашій країні, ви можете чекати на нього дуже довго — і не дочекатися. На завершення скажу, що питання полягає не в тім, чи може Україна дозволити собі проведення реформ. Питання в тім, що вона не може собі цього не дозволити. Криза дає шанс, потрібно його використовувати.
Безумовно, конче потрібно контролювати урядові витрати, тому що вони мають стійку тенденцію зростання, адже у всіх міністрів є свої улюблені проекти, які вони хочуть втілити в життя. Ось для чого будь-якому уряду потрібен дуже суворий міністр фінансів, так само як будь-якій фірмі — розважливий фінансовий директор, котрий вестиме справи.
Вам треба скасувати всі безглузді податкові пільги, що і дасть змогу знизити граничні податкові ставки, не зменшуючи при цьому загальних податкових надходжень... Мій досвід доводить, що в жоден період не можна зробити абсолютно все. Це тривалий процес, що може розтягнутися на роки. Але саме тому не можна гаяти часу, треба починати вже зараз.
На дебатах побувала Галина КВІТКА.
Фото з архіву «Голосу України».