Песимістичні прогнози щодо дефолту в Україні мають усі шанси цього року не збутися. Навіть навпаки: вітчизняні експерти, говорячи про найближче майбутнє, пропагують стриманий оптимізм. «Цього року економіка перебуватиме у стані консервації з певними ознаками оздоровлення у другому півріччі», — заявив учора під час круглого столу в столиці Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова. Щоправда, для цього необхідне виконання декількох пунктів.
Перший і чи не найважливіший — залучення фінансової допомоги. «За нашими оцінками, дефіцит зовнішнього фінансування на сьогодні становить 25 мільярдів доларів», — сказав директор Інституту економіки та прогнозування НАН Валерій Геєць. У Василя Юрчишина необхідна для порятунку країни сума вийшла дещо скромнішою — 15—17 млрд. При цьому експерти майже переконані: закордон нам допоможе.
Між тим, фінансову підтримку ще доведеться заслужити. «15—17 млрд. доларів — це не надзвичайно велика сума, і можна очікувати, що ми їх отримаємо. Але. На них можна розраховувати, лише якщо у державі почнеться реформування. Адже на сьогодні в країні є два негативні фактори: війна та неспроможність уряду до реформ», — каже Василь Юрчишин.
Ще один виклик для вітчизняної економіки — необхідність реструктуризації та пошуку нових ринків для збуту продукції. Колишні галузі-флагмани, як-то хімічна та металургійна промисловості, з відомих причин опинилися поза грою. На думку В. Юрчишина, взяти на себе роль драйвера економіки можуть аграрна та машинобудівна галузі: «Машинобудування за належного інвестування, вписування українських підприємств у виробничі ланцюги, скажімо, Китаю чи того ж Казахстану, зможе стати одним із драйверів. Ще один варіант — аграрний сектор. При цьому йдеться про переробку, а не просто постачання зерна».
Щодо ринків збуту, то на роль головного торговельного партнера Росія вже не претендує. Те, що її зможуть замінити країни ЄС, також малоймовірно. Причина цього — низька конкурентоздатність вітчизняних товарів. Найперспективніший напрямок — Схід.
— У нас дуже довго дискутували, куди піти: у Росію чи у ЄС. Але ми забули про дуже привабливі ринки східних країн — Китаю чи навіть Казахстану... Вони вигідні і не такі складні. Треба шукати передусім виходи на них, — каже В. Юрчишин.
Проте усі свої відносно оптимістичні прогнози експерти робили з одним уточненням: здійснитися вони можуть лише за умови, що воєнний конфлікт на Донбасі буде щонайменше локалізовано. Інакше про те, що чекатиме країну, можна тільки здогадуватися.
— Попереду — серйозна структурна ломка економіки. Усі експерти погоджуються, що окремі види діяльності скорочуватимуться. А це породжує безробіття, яке формуватиме додатковий тиск на бюджет. Це та проблема, масштаби якої ми ще оцінити не можемо. Але уже треба брати до уваги, що вона буде. Серйозно проявлятися вона почне уже цьогоріч. А 2016-го виникнуть істотні проблеми, коли багато хто усвідомить, що втрачає робоче місце. Для економіки це серйозна загроза. І як Україна з цим впорається, наскільки буде готовою? Нині це питання фактично не звучить. А дарма, бо масштаби її будуть значні, — попереджає Валерій Геєць.
Тим часом
Експерти б’ють на сполох: одна із головних загроз, яку приховує в собі найближче майбутнє, — зростання безробіття у небувалих до цього масштабах.
