Переважна більшість думок сходиться до того, що першим, піднявши свій літак з аеродрому біля селища Млинова на Рівненщині, пішов на таран старший лейтенант Іван Іванов (на знімку). Це сталося через 25 хвилин після початку Великої Вітчизняної війни, і саме за цей подвиг льотчику було присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно). 8 жовтня минає 100 років відтоді, як народився перший герой минулої війни.
Свій подвиг Іван Іванов здійснив, будучи досвідченим льотчиком, — у 32 роки. А народився він 8 жовтня 1909 року в селі Чижово у Підмосков’ї (нині воно у межах міста Фрязіно) в сім’ї сільського коваля. Закінчив Одеську школу військових льотчиків. Йому довелося брати участь у радянсько-фінській війні, під час якої на бомбардувальнику здійснив сім бойових вильотів.
Як одного з найкращих військових льотчиків, Івана Івановича в 1940-му делегували на першотравневий парад до Москви. Втім, тоді необачність ледь не зіпсувала Іванову долі. Випадково в їдальні льотчик загубив посвідчення кандидата в члени ВКП(б), і за це мав неприємності. Але, на щастя, обійшлося суворою доганою по партійній лінії.
Наприкінці 1940 року старшого лейтенанта Івана Іванова направили служити в Дубно та Млинів на Рівненщині, і саме звідси, з млинівського аеродрому, де базувався 46-й винищувальний полк 14-ї змішаної авіадивізії, 22 червня 1941 року о 04 годині 10 хвилин за тривогою піднялася в небо ланка винищувачів «И-16». Її завданням було знищити шістку німецьких бомбардувальників «Хейнкель-111», які намагалися розбомбити літовище. Зумівши збити одного бомбардувальника, а решту примусивши повернути назад, Іван Іванов наказав льотчикам здійснювати посадку. І раптом помітив наближення ще одного німецького бомбовоза...
Пальне в баках літака Іванова закінчувалося, набої в кулеметах — також. А німецький пілот твердо тримав штурвал, намагаючись таки скинути бомби на аеродром. І тоді старший лейтенант Іванов повів свого винищувача на таран.
Авіатехнік Соловйов, котрий у той момент автомобілем саме повертався до Млинова зі Львова, бачив, як літак його командира почав знижуватись у бік села Загірці.
— Ворожий літак був знизу, а Іванов — над ним, — згадував житель Загірців Микола Павлюк. — Потім у небі спалахнула вогняна доріжка, і машина із зірками на фюзеляжі почала падати...
А «Хейнкель-111» врізався у землю неподалік аеродрому і вибухнув. Нікому із членів екіпажу врятуватися не вдалося. За даними історика Сергія Ткачова з Тернополя, командиром німецького бомбардувальника був відомий фашистський унтер-офіцер Х. Вольфейль. Разом із ним загинуло ще четверо льотчиків люфтваффе.
Закривавленого Іванова дістали з кабіни понівеченого літака ще живим. Швидко доправили до госпіталю в Дубно. Але там уже панував безлад: німці так швидко наступали, що треба було негайно евакуйовувати і персонал, і пацієнтів. Утім, пораненого таки поклали на ноші й занесли всередину. Та за кілька хвилин лікар повернувся і повідомив, що льотчик помер. Однополчани поховали Івана Іванова на місцевому кладовищі, встановивши на могилі табличку.
Опісля у газеті «Правда» було надруковано Указ Президії Верховної Ради СРСР про присвоєння старшому лейтенанту Іванову Івану Івановичу звання Героя Радянського Союзу. Всесоюзний староста М. І. Калінін надіслав дружині героя В. В. Бочаровій такого листа: «Шановна Віро Володимирівно! Ваш чоловік — старший лейтенант Іванов Іван Іванович — у боях за Радянську Батьківщину загинув смертю хоробрих. За героїчний подвиг, здійснений Вашим чоловіком Іваном Івановим у боротьбі з німецьким фашизмом, Президія Верховної Ради СРСР Указом від 2 серпня 1941 року присвоїла йому вищий ступінь відзнаки — звання Героя Радянського Союзу. Посилаю Вам Грамоту Президії Верховної Ради СРСР про присвоєння Вашому чоловікові звання Героя Радянського Союзу для зберігання як пам’ять про чоловіка-героя, подвиг якого ніколи не забуде наш народ».
У селі Загірці було споруджено пам’ятник на честь подвигу Івана Іванова. В Дубно теж вшанували героя. Встановили реактивний літак «МиГ-15» з табличкою, яка сповіщала про перший в історії Великої Вітчизняної війни повітряний таран, здійснений Іван Івановим.
У Росії у місті Фрязіно (на батьківщині героя) Івану Іванову встановлено пам’ятник на Алеї Слави (на знімку вгорі), його ім’я присвоєно місцевій школі №1, а також вулиці у місті Щьолкіно Московської області.
Фото з архівів.