Кримські чиновники, відповідальні за курортну галузь, у першій декаді липня відзвітували перед ЗМІ про мільйонного відпочивальника, який прибув на півострів для оздоровлення. «Винуватцем урочистостей» телевізійники, в тому числі й представники центральних російських каналів, зробили школяра із РФ, який потрапив у Крим через Керченську поромну переправу.
Телекартинка, треба визнати, для кримчан досить незвична: у минулі роки не тільки мільйонного, а й п’ятимільйонного (за офіційною статистикою, у 2013 році Крим відвідало понад шість мільйонів туристів) відпочивальника журналісти залишали поза увагою. На російських телеканалах якщо й були сюжети про кримські пляжі, то, як правило, в них автори увагу акцентували на високих цінах, низькому рівні сервісу, убогості інфраструктури та загрозі зараження інфекційними хворобами...
Тим кримчанам, які своє фінансове благополуччя прямо пов’язують із приїздом відпочивальників, тонкощі телевізійної політики малоцікаві. Їх цікавлять не суб’єктивна думка журналістів або чиновників, а конкретні люди, які приходять до них із запитанням: «Житло здаєте?»
Картинки із життя
За кілька днів до телерепортажу про мільйонного туриста довелося поспілкуватися з одним із мешканців південнобережного селища Кастрополь, що на півдороги з Ялти до Севастополя:
— Мені пощастило — здав квартиру пітерцям. Це перші мої жильці в цьому сезоні. Сусіди поки що простоюють. Пансіонат теж практично порожній, нещодавно заїхало кілька десятків севастопольців. Та подивіться на пляж — і розповідати нічого не треба.
Схожу ситуацію зма-льовує і Микола з Оленівки, що на північному заході Криму, в Чорноморському районі:
— Перші відпочивальники в мене були 1 травня. Севастопольці. Сподобалося так, що ще двічі приїжджали в червні. Крім них у мене ніхто не відпочивав. Загалом за два місяці я працював тиждень. Зараз у селі з’явилося шістдесят біженців із Донецька та Луганська. Приходили із сільради, пропонували взяти на поселення, але безплатно. «А за використану ними воду, електроенергію хто має платити?» — запитую. Держава їм повинна компенсувати, кажуть. Що їм компенсують — це добре. А мені? Та й потім: держава компенсує їм із податків, які я заплачу. А як я заплачу, коли мені не платять?
Готелі від Ялти й до околиць
Визнані серед відпочивальників центри літнього кримського відпочинку — Ялта, Алушта, Судак і Новий Світ, судячи з усього, не в кращому становищі. За оцінкою жителів цих міст і селищ, кількість відпочивальників тут «просіла» на 70—75%.
Аргументованіше про ситуацію можуть судити власники або керуючі готелів, санаторіїв і турбаз — вони ведуть статистику із професійним підходом. Їхні дані підтверджують враження й оцінки, наведені вище: до Криму на початок нинішнього липня приїхала приблизно п’ята частина від тієї кількості туристів, які були в той само період минулого року. Дані реєстрації відвідувачів готелів підтверджують, що троє із чотирьох — громадяни України. Із них половина заявляє себе як біженці.
Перспективу на липень і серпень фахівці готельного бізнесу прогнозують, виходячи з даних електронних систем онлайн-бронювання. Аналіз засвідчує, що в найсприятливішій ситуації можуть виявитися Севастополь і Ялта. У цих кримських містах на червень було заброньовано трохи більше половини готельних номерів. На серпень — третина.
Відпочивальники в санаторіях (як правило, території й пляжі тут закриті для сторонніх), розрахованих на тисячу й більше пацієнтів, не натішаться вільним простором — нерідко заповнюваність не перевищує 75—100 осіб.
«Тигрові м’яса не докладають!»
Про різке зниження кількості відвідувачів ялтинського зоопарку «Казка» заявляє не хто інший, як сам його власник Олег Зубков. За його оцінкою, скорочення потоку відвідувачів прямо пов’язане з кількістю відпочивальників у Ялті. І наголошує, що висновок робить і з ситуації, характерної для інших об’єктів відвідування. Очевидно, маючи на увазі й парк левів «Тайган», що теж належить йому. Якщо врахувати, що ці зоопарки приватні, й годувати левів доводитися тільки за рахунок коштів, що надходять від продажу квитків для відвідувачів, то причини тривоги бізнесмена стануть очевидні.
Зменшення числа відвідувачів відзначають у Херсонеському архітектурно-історичному заповіднику в Севастополі та історико-культурному заповіднику «Ханський палац» у Бахчисараї.
За перше півріччя 2014-го, стверджує статистика, що наводиться чиновниками Криму, на півострів приїхали, приплили й прилетіли 1 мільйон 772 тисячі людей. Це практично на третину менше, ніж за той самий період минулого року. Більше половини із них користувалися послугами залізниці — майже 970 тисяч. Кожен четвертий (без малого 450 тисяч) віддав перевагу поромній переправі в Керчі, а кожен п’ятий — авіатранспорту.
Водночас дані Укрзалізниці свідчать, що червневий пасажиропотік у Крим утричі менший, ніж був торік. Через це, мабуть, залізничники скоротили кількість потягів. Наприклад, із двох, що курсували з Києва до Севастополя, залишився на літній період один; із двох Севастополь—Москва — теж один.
Торік, згідно з тією само статистикою Мінкурортів Криму, півострів відвідали шість мільйонів туристів. Нинішньою весни вже нові керівники відомства прогнозували, що сезон-2014 «дасть» півострову не менш як 1,9 мільйона відпочивальників.
Тим часом федеральну цільову програму «Соціально-економічний розвиток Республіки Крим і міста федерального значення Севастополя до 2020 року», яку планували розробити до 1 липня, російський уряд вирішив відкласти в так званий «лист очікування»: якщо її навіть приймуть, як обіцяє віце-прем’єр Дмитро Козак, то фінансування на 2015 рік не передбачено.
От тобі й на...
Севастополь.
Фото автора.
