Мода на військово-історичну реконструкцію не боїться кризи. Свідчення того — міжнародний фестиваль «Тера героїка», що відбувся минулих вихідних у Кам’янці-Подільському.
Уже п’ять років поспіль у жовтні приїздять до старовинного подільського міста реконструктори з Польщі, України, Чехії, Росії, Словаччини, щоб відтворити події визвольних змагань під проводом Богдана Хмельницького. Приємно, що вже є люди, яких можна назвати легендами усіх п’яти фестивалів. Це Олександр Заремба — кам’янецький відтворювач старовини. Олекса Руденко — керівник осередку реконструкторів із Києва. Без їхньої ініціативи фестиваль, напевно, не відбувся б. До пошуку коштів для заходів фестивалю долучилися народний депутат Віктор Павленко та заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко.
На честь «Тери героїки» видавництво «Медобори-2006» Мирослава Мошака випустило гральні карти у старовинному стилі із зображеннями тих учасників реконструкції, які запам’яталися за п’ятиріччя й глядачам. А Олекса Руденко презентував сигнальний примірник ілюстрованого видання «Військо Богдана Хмельницького» (серія «Невідома Україна»). Його автори — сам Руденко та Катерина Липа. Це справжній підручник з історії, настільний посібник для художників, театралів, кіношників, реконструкторів. Щоб останні не шили костюми героїв Хмельниччини зі штор, не припасовували копійчані китайські підробки шабель. У тому й цінність фестивалів військово-історичної реконструкції, що під час них можна доторкнутися до давньої епохи і руками, і душею.
Крім того, на фестивалі можна було навчитися не лише битися, а й танцювати. Навіть у двориках готелів «Сім днів» та «Гала-готель» гості вивчали па алеманди чи менуету — танців середньовіччя. А біля Ратуші розгорнувся ярмарок умільців. З року в рік справжні знавці ремесел намагаються витіснити з туристичного міста «ширвжиткові» сувеніри. Майстри з різних куточків України демонстрували ази гончарства та виготовлення ляльок-мотанок, вишивання, відливання воскових свічок-оберегів, друкування. Можна було побачити зброярів і склодувів, ткаль і кушнірів.
Кілька виставок презентували упродовж трьох днів фотографи міста, що суттєво прикрасило фестиваль, показало його в розвитку. У героїчний характер свята дуже вписалася зі своїм концертом Руслана. А Олег Скрипка привіз свій фестиваль «Рок Січ». Обоє вперше виступили у Кам’янці. У дні «Тери героїки» про реставрацію, відбудову та використання пам’яток архітектури вели не ігрову, а серйозну мову учасники міжнародного семінару, який організував Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець». Цікавою була доповідь археолога Ольги Пламеницької, яка дошукується місця, де був старовинний спуск від Старої фортеці до річки Смотрич. Заслуговує на найгучніші похвали отець Йосиф Будай, який у тісній співпраці з археологами та архітекторами відтворив храм святої Трійці — нині один з кращих зразків реставрації.
Але найбільше захопив усіх виступ Кшиштофа Урбана голови фундації «Замок Гнєв» з Польщі. Найпотужніша твердиня на березі Вісли, яку збудував тевтонський орден, знаходиться у малому містечку, де мешкає всього п’ять тисяч населення. Ще 1992 року ентузіасти провели тут першу військово-історичну реконструкцію битви братів Вазів. Згодом виникла ідея створення «живого замку». На це шукали кошти і в державних, і в недержавних фондах. Але грошей все одно не вистачало. Тоді почали влаштовувати покази історичних подій на комерційній основі. Це дало можливість виконати повну реставрацію фортеці. Тепер замок справді став живим. Тут усе — як було в середньовіччя. І військові, і челядь, і комендатура. У готелі на його території може одночасно мешкати до 90 туристів. Цілорічна програма лекцій з показами для школярів та юнацтва, 4—5 великих фестивалів щороку, корпоративи, локальні покази — усе це дає непогані прибутки місту. Тим більше, що практично всі його мешканці — то працівники живого замку. Цікаво заглянути в їх трудові книжки. Там знайдете записи на кшталт: «Працює на посаді мушкетера ХVІІ століття». Схожі робочі місця не проти здобути й кам’янчани. Кшиштоф Урбан каже, що Кам’янець має в сто разів більше можливостей в проекті «Живе середньовічне місто», ніж Гнєв.
Організатори історичної реконструкції в Кам’янці стикаються з проблемами фінансування. Цьогоріч кошти на підтримку надала одна з політичних сил країни, міська влада виділила небагато — дев’ять тисяч гривень. Чи будуть гроші наступного жовтня, коли виборів не очікується?! Чи вдасться їх заробити місту за рік, щоб не залежати ні від кого і дати роботу тисячам своїх громадян?!
На знімку: епізод фестивалю.

Фото автора.