Журналісти Донбасу побували в гостях у прикарпатських колег у рамках цікавого проекту «Схід-Захід. Редакції за обміном». Три українські регіони — Волинь, Прикарпаття й Поділля — приймали групи журналістів із південних і східних областей України. Зустрічі були організовані ГО «Інтерньюз-Україна» разом з адміністраціями Луцька, Івано-Франківська та Вінниці.

Спільної мови шукати не довелося

Журналістське співтовариство схоже всюди і спільної мови шукати не було особливої потреби. Цікавили гостей передусім саме відмінності й нові цікаві підходи колег до роботи.

Ми із групою відвідали Івано-Франківськ. Зустріч була привітною, хоча, звичайно, події в країні на ній позначилися. Нас із тривогою запитували про обстановку в регіонах. Колеги цікавилися питаннями забезпечення безпеки журналістської діяльності. Ну, а ми просто трохи перевели дух і дозволили собі три дні спокійної роботи й відпочинку, хоча моніторинг «домашніх» новин не давав розслабитися.

Під час зустрічей з колегами на круглому столі обговорювали підходи до висвітлення подій останніх місяців у регіональних ЗМІ. Журналісти і представники місцевих громадських організацій дискутували про можливість дотримання журналістських стандартів у сучасних умовах розгорнутої інформаційної війни. Роль громадської журналістики і нових медіа у формуванні інформаційного простору теж не оминули. Дійшли висновку, що традиційним медіа треба активніше співпрацювати із суспільною журналістикою. Адже численні блоги, майданчики в соцмережах, стрімерські канали допомагають формувати ціліснішу реальну картину подій в Україні. Головне, щоб інформація була достовірною і збалансованою.

Газетярські справи: мета одна, та й проблеми схожі

Журналісти мали змогу відвідати чотири провідні редакції області: телебачення, друковану газету, онлайн-видання і телерадіокомпанію.

Генеральний директор Івано-Франківського обласного телебачення «Галичина» Ольга Бабій розповіла про історію становлення єдиної в Україні недержавної обласної телекомпанії. Колеги-телевізійники з цікавістю вивчали сітку мовлення, робочі нюанси і джерела наповнення бюджету обласного телеканала.

«Працюємо в аналогу та цифрі, маємо дві ліцензії. Із 24 годин забезпечуємо понад 14 годин власного мовлення. Це музичні, дитячі, політичні, публіцистичні передачі. Новини оновлюємо кожні дві години. «Галичина» — це фактично перший в Україні приклад суспільного телебачення», — поділилася Ольга Михайлівна.

Як одну з найважливіших проблем Ольга Бабій назвала величезну шкоду партизації влади: «Ми як журналісти повинні про це думати. Адже в нас кожна партія, приходячи до влади, узурпує її». І наголосила на неабиякій ролі ЗМІ, щоб надалі не допустити цього явища.

Зустріч у редакції обласної газети «Галичина» з колективом була дуже цікава газетярам. Редакційну політику редактор видання Петро Парипа визначив як консервативну. У штаті 35 працівників, із них — 14 журналістів. Тираж видання становить майже 15 тисяч примірників. Головред зазначив, що тенденція зменшення накладів за останні 10 років, на жаль, характерна й для друкованих видань Прикарпаття. Визнаючи невідворотність переходу видання на самооплатність, Петро Миколайович пожартував: «Як будь-якій людині треба вмирати, так і нам треба приватизуватися». Редактор відзначив і особливості державно-комунальної преси: «Ситуація з бухгалтерією максимально прозора. Газета може співпрацювати з владою. Але не обслуговувати. Проблем з владою в нашого видання на демократичній Франківщині майже не виникає, а приватна преса взагалі має змогу вздовж і впоперек «прати» місцеву владу. На обласному рівні відносини вибудовуються в такий спосіб: ми інформуємо населення, надаємо владі можливість висловитися, але не більше».

Дуже цікава тематика для мешканця Франківщини — відносини з Росією, особливо останнім часом. При цьому Петро Парипа зазначив, що це єдина газета в Україні, яка двічі згадувалася МЗС РФ за досить гострі матеріали. Також порушується болюча тема заробітчан.

Редактор найпопулярнішого на Франківщині сайту «Хвіртка» Олег Головенський поділився рецептом успіху порталу: «Якщо класичні консервативні ЗМІ працюють у форматі «правильно-неправильно, гарно-негарно», то наш формат — це «зручно-незручно, цікаво-нецікаво». Усе найсмачніше в різних стилях, тобто формат постмодерну». Редактор зазначив, що для успіху сайту потрібно, щоб було багато різних матеріалів. При цьому читач може користуватися базовою стрічкою новин і набором аналітичних статей.

«Ми починали працювати на аудиторію «читач-рекламодавець», і вже через 1,5 року сайт став самоокупним, а в деякі періоди навіть досить прибутковим. До речі, нині «привалило щастя» — одночасно з виборами Президента відбулися й вибори народного депутата від регіону», — жартує Олег Головенський.

Працівники обласного радіо зустріли гостей тепло й привітно: віршами, піснею і чаюванням з величезним пирогом-пляцком, прикрашеним написом «Слава Україні».

Колектив ОДТРК забезпечує радіомовлення на 28 тисяч точок проводового зв’язку, має цілодобове мовлення на FM-діапазоні. Усі роки незалежності України редакція намагається вирішити питання з фінансуванням телетрансляції. «З переходом на суспільне мовлення, яке прийнято на законодавчому рівні, ми ще маємо останній шанс вийти на такий рівень, як телебачення», — поділився головний редактор Івано-Франківської ОДТРК Володимир Приймак.

Працівники обласної ТРК зазначили, що вони — єдина інформаційна структура з толерантною і зваженою політикою, де ніколи не було заведено ділити інформацію за регіональними або політичними мотивами.

Ніхто не залишився байдужим

Наша група ознайомилася з культурою, історією та сьогоденням Прикарпаття, відбулися зустрічі з головами обласної і місцевої адміністрацій. Звісно, часу, щоб відвідати все, у нас не було. Доводилося вибирати. При цьому організатори запропонували групі голосування як демократичний спосіб вибору. Тому перевага в один голос вирішувала дилему куди поїхати: у Коломийський музей народної творчості чи музей Степана Бандери в селі Старий Угринів.

Постановка Ростислава Держипільского «Нація» за книгою Марії Матіос, представлена Івано-Франківським музично-драматичним театром, не залишила байдужими серця навіть бувалих журналістів. До речі, рік тому цей спектакль уже був у Донецьку. Ефект від дійства і відгуки глядачів були неймовірні.

Обговорюючи спектакль, колеги дійшли думки, що нашим театрам необхідно обмінюватися такими постановками постійно. І тоді питання взаємного розуміння регіонів будуть вирішуватися на рівні культури.

Ну і, звичайно, велике враження залишило саме місто. Знаменита променадна стометрівка, просто нереальна концентрація і дружнє сусідство храмів різних конфесій, маса літератури з іронічними легендами майже про кожен будинок старого Станіслава (нині — Івано-Франківськ).

Плани на єдине майбутнє

Через місяць можна впевнено сказати, що поїздка виправдала наші очікування. А продовження співпраці між редакціями, обмін інформаційними матеріалами, особисті дружні контакти довели велику зацікавленість у прямому спілкуванні журналістів з колегами із різних міст України.

На відбірному етапі кількість заявок майже втричі перевищувала можливості організаторів. Зважаючи на позитивні оцінки учасників, подальший попит і велике бажання журналістів західних і східних регіонів України продовжувати інформаційну співпрацю та обмін досвідом, керівники проекту планують його продовження.

«Проектом розглядаються подальші програми щодо підтримки свободи слова, висвітлення нових підходів і технологій для допомоги новим медіа та практичне спілкування журналістів із різних регіонів країни», — зазначив директор європейських проектів «Інтерньюз-Україна» Володимир Єрмоленко.

Делегація журналістів зі сходу України з головою Івано-Франківської обласної державної адміністрації Андрієм Троценком (у центрі).

Фото Зої БОГДАШОВОЇ.