Нинішній рік є найкращим часом для проведення реформи місцевого самоврядування та адміністративно-територіальної реформи. Та, попри це, децентралізація знову може перетворитися на порожні балачки, побоюються експерти. Як правило, зміни, що відбуваються, отримують чимало критики, адже порушують звичні для людей устої. Це означає, що найкращий час для перетворень — одразу після виборів, коли зберігається достатньо високий кредит довіри до політиків. Якщо втратити цей «золотий час», уже через рік, а особливо після місцевих перегонів, ні адміністративна, ні комплексна реформа місцевого самоврядування будуть неможливі.
Якщо не провести відповідних змін сьогодні, то нова місцева влада обиратиметься під старі повноваження. Крім того, курс, оголошений на децентралізацію, та реальні кроки в умовах збереження наявного адміністративно-територіального устрою можуть призвести до ще більшої централізації, стверджує експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай.
«Для того, щоб реформа була втілена, вона має відбуватися відповідно до наміченого плану. Однак на даний момент у парламенті не зареєстровано жодного проекту закону про внесення змін до Конституції. Хоча в Коаліційній угоді вона визначена як одна з пріоритетних», — зауважив О. Солонтай. Щоправда, на розгляді в депутатів перебувають інші важливі законопроекти, які є частиною реалізації реформи. Один із них — «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (реєстр. №0915). І його потрібно ухвалити якнайшвидше, стверджують експерти.
Чому, пояснив керівник Інституту розвитку територій, експерт Реанімаційного пакета реформ Юрій Ганущак. За його словами, децентралізація передбачає три основні компоненти. Перший — розмежування повноважень між державою і місцевим самоврядуванням, що вимагає конституційних змін. Другий — реформа адміністративно-територіального устрою. Для того, щоб створити базові одиниці, спроможні виконувати надані їм повноваження. Третій — фіскальна децентралізація. Тобто передача ресурсів на місця для забезпечення виконання повноважень.
«Однак сталося так, що третій етап пішов першим. У зв’язку з цим необхідно надолужувати перші два, — зауважив він. — Та особливого форсування потребує саме другий етап. Бо міста районного значення в певному сенсі «провисли». Тобто, маючи кадрові, інтелектуальні можливості для того, щоб вийти у вищу лігу — бути містами обласного значення, — вони не мають змоги це зробити. Це можливо лише через об’єднання навколо них навколишніх сіл і селищ у межах щоденної міграції», — пояснив Ю. Ганущак.
Саме це спонукає експертів наголошувати на невідкладному ухваленні в цілому законопроекту «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (реєстр. №0915). Водночас вони наполягають на повернені до проекту ст. 12 у редакції першого читання. Вона передбачає розробку перспективного плану формування спроможних громад — орієнтири для об’єднання. Перспективний план відкриває можливості для міст районного значення та селищ отримати повноваження та ресурси, які мають міста обласного значення. Виключно на основі перспективного плану держава може надавати фінансову та матеріально-технічну підтримку. На жаль, ця норма була виключена під час підготовки проекту до другого читання. Нині, за словами Ю. Ганущака, є спроби «покращити» цю статтю правками, «які фактично спотворять проведення цієї реформи».
За повернення цієї норми виступає й заступник голови Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Сергій Кудлаєнко. «Погоджуюся, що вона має бути ухвалена без поправок. У тому вигляді, як подавалася до першого читання», — зауважив він.
За словами народного обранця, нині проекти законів «Про добровільне об’єднання територіальних громад» та «Про державну регіональну політику» перебувають на експертизі в юридичному управлінні апарату Верховної Ради. «Щойно буде надано експертні оцінки, проект розгляне комітет і внесе до сесійної зали», — сказав С. Кудлаєнко.
Натомість експерти впевнені: ухвалення змін до закону про столицю, які б розділили повноваження КМДА та міської ради, дали змогу створити їй власні виконавчі органи, засвідчили б справжність намірів влади здійснити конституційну реформу.
«За цим законопроектом можна буде судити, наскільки серйозними є наміри щодо конституційної реформи. Адже, на відміну від інших територій, скасувати районні адміністрації в Києві можна без змін до Конституції, лише шляхом внесення змін до закону про столицю», — зауважив О. Солонтай.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
ДОСЛІВНО
Сергій КУДЛАЄНКО:
«Звичайно, для того, щоб відбулася системна зміна і передача повноважень безпосередньо органам місцевого самоврядування, необхідні зміни до Конституції. Ми налаштовані на досить оперативну роботу як у комітеті, так і в парламенті стосовно того, щоб відповідні зміни було прийнято найближчим часом».
Юрій Ганущак, керівник Інституту розвитку територій, Сергій Кудлаєнко, народний депутат із фракції «Блок Петра Порошенка», Олександр Солонтай, експерт Інституту політичної освіти (зліва направо).
