— Дитина, яка вчиться музики — на голову вища від інших, — твердо переконаний Валентин Гнатюк, молодий сільський інтелігент з Оринина на Хмельниччині (на знімку).
У цьому селі, що колись було райцентром, 30 років діє потужний культурний центр — дитяча музична школа. Валентин — її ровесник і випускник. І вже три роки як директор. Він змалку зауважив: односельці з особливою повагою, хто навіть із заздрістю, хто з обожненням, дивляться на школярів, котрі поспішають на заняття з музичним інструментом у футлярі.
Тепер уже традиція: концерт на День Незалежності — то «проект» музичної, хоч в Оринині є ще й дві звичайні школи. Щороку з нетерпінням чекають глядачі й творчого звіту цього закладу. Бо до яких там театрів чи палаців культури може потрапити селянин? Звідусіль до Будинку культури звозяться стільці, лавки. Бо їх вічно не вистачає, так багато сходиться людей. А коли концерти влаштовують у самій школі — батьки обліплюють кожне вікно. Адже зал, облаштований у найбільшій кімнаті старої будівлі, маленький...
В Оринині колись мешкало багато євреїв. У селі багато їхніх колишніх хат. Школа — також у старому єврейському домі. «Перестилаючи підлогу в школі, натрапили ми на потаємні сховки, — розповідає молодий директор, — тільки всі вони порожні. Якби знайшли скарб — збудували б нову школу. А поки що можемо розраховувати на батьківські кошти та на віддяку за колядки й щедрівки від сільських підприємців».
Музична школа в Оринині й справді заслуговує на щедру підтримку, особливо державну. Вона працює ще й для навколишніх сіл, відкривши свої філії в Ріпинцях, Приворотті, Чорнокозинцях. Коли Валентин Гнатюк був ще учнем, музичну освіту здобувало 25 дітей. А тепер 128! Дирекція робить конкурсний відбір, бо не спроможна прийняти всіх бажаючих. «Неталановитих дітей немає, — кажуть тутешні педагоги. — Треба починати працювати з ними якомога раніше — і кожна дитина розкриється». В Оринині беруть на навчання навіть п’ятирічних. Батьки привозять їх машинами — таке велике прагнення дати дитині музичну освіту. До речі, ці малята влітку стали дипломантами всеукраїнського фестивалю в Івано-Франківську. А взагалі на рахунку орининців — десятки перемог, призів у багатьох фестивалях навіть міжнародного рівня. Танцювальний колектив «Екстрім» недавно успішно виступав у Туреччині, перше місце отримали орининські виконавці на фестивалі естрадної пісні «Захід-ХХІ століття», на престижному конкурсі «Артпреміум-2009». Перемоги школи примножують і юні художники, тут відкрито клас образотворчого мистецтва. Тепер в районі думають про надання їй статусу школи мистецтв. У час, коли в держбюджеті на відродження народного мистецтва коштів нема, сільська інтелігенція дбайливо опікується ним. Відкривши клас народних інструментів, школа запросила високопрофесійну викладачку Наталю Берладин, виставила плату за навчання гри на бандурі усього 15 гривень. «Мене мама вивчила в музичній, продаючи сметану та сир від нашої корівки, — каже Валентин Олександрович. — Те саме роблять нині десятки орининців. Буває, собі відмовляють, бо в декого ота корівчина — єдине джерело прибутку. Роботу ж у селі знайти непросто».
Батьки переконалися, що ця школа відкриває дітям цілий світ. Духовне збагачення, успіхи, пізнання інших країн, подорожі роблять стареньку школу такою привабливою, що навіть у скрутні часи селяни знаходять копійку, аби дати дитині мистецьку освіту. Хоч добре розуміють: не буде їх чадо таким багатим, як ті, хто обрав фах юриста, стоматолога чи будівельника. «Але ж музика — душа народу, усе найкраще, що оточує нас у цьому житті, — каже Валентин Гнатюк. — Для мене вона не менш важлива за власну родину, кохану дружину, двох донечок. Навпаки, я не міг би їх так глибоко любити, якби не музика. Саме завдяки музиці та мистецтву ми відродимо українську націю. Що це реально, можете бачити на прикладі нашої школи. Приїздіть у гості! Коли мандруватимете у Тернопіль чи Львів, то неодмінно через наше село. Якщо їдете з великого міста, хочете зайти до нас із подарунком, дуже просимо прихопити видавничі новинки з сучасного мистецтва, естрадної музики. Хоч ми назбирали вже чотири шафи книг, та цього бракує».
Фото автора.