Відсутність адресних табличок створює незручності для туристів та самих киян
Не тільки приїжджі, але й кияни у пошуках потрібної вулиці та будинку часом блукають столицею годинами. Подекуди через відсутність табличок, подекуди через перейменування вулиць. «Такі проблеми не лише у нових районах — навіть у центрі важко зорієнтуватись. Спробуйте зіграти у гру «знайди номер будинку на Хрещатику» — там уся нумерація схована за вивісками магазинів», — сказала під час прес-конференції Ірина Волконська, керівник проекту «Адреса — кожному будинку».
— У Міністерстві житлово-комунального господарства України кажуть, що за ці питання відповідає міська влада. А у КМДА відзначають, що зараз на номерні таблички та адресні вказівники фінансування немає, — додає Волконська.
«Нечитабельні таблички у старих районах Києва з приватним сектором: Татарці, Совках тощо. Проїжджаючи тут, можна побачити табличку кінця 19 століття: дизайн той самий, а номери стерлися. Безіменні будинки є й на Харківському масиві — приміром, вулиця Олени Пчілки, на котрій дім з номером відшукати складно у принципі», — каже керівник Інтернет-магазину Ольга Сопільник.
Між тим, відсутність адресних таблиць створює незручності не лише для простих громадян — найбільше проблема непокоїть таксистів і, що найважливіше, медиків, рятувальників, пожежних тощо.
Проблеми створюють не лише непонумеровані будинки, каже головний лікар Київської міської станції швидкої допомоги та медицини катастроф Анатолій Вершигора.
— Написи вночі мають бути освітлені. Крім того, коли будували дім, ніхто не подумав, що дерева теж ростуть, і з часом напис, який був там, затінюється. Особливо влітку нам дуже важко відшукати вулицю. Бувають парадокси, коли, здавалося б, на парній стороні повинні бути парні номери, та є одна вулиця, на якій парний будинок стоїть на непарній стороні.
Додає головного болю лікарям швидкої й неправильна система нумерації парадних. «Тож часто просимо людей виходити нам назустріч, аби не витрачати дорогоцінний час на пошуки».
Між тим, є стандарти, без яких новий будинок не приймається в експлуатацію. Серед них — і обов’язкова наявність табличок із зазначенням адреси. Стежити за їх належним станом мають ЖЕКи, але комунальники часто навіть не знають про свої обов’язки, каже Сергій Требух, завкафедри житлової політики та утримання житла Державної академії ЖКГ, адже «кілька місяців тому міcька адміністрація повісила на сайті нові тарифи по кожному дому, але не повісила найголовнішого, типового переліку послуг».
«Для забезпечення житлового будинку новими номерними знаками, вказівниками на під’їздах та дошками оголошень потрібно у середньому 615 гривень», — каже заступник голови КМДА Сергій Рудик. Однак грошей, потрібних для позначення більш як 10 тисяч столичних будівель, поки що немає.
На допомогу можуть прийти, зокрема, мобільні оператори. «Я б поставив на хороших операторів зв’язку. Думаю, вони можуть спробувати налагодити систему пошуку об’єктів для тих, у кого в телефонах є доступ до безпровідного Інтернету», — коментує директор фонду «Східна Європа» Віктор Лях. Ці послуги дозволяють визначати місцезнаходження людини, крім того, абоненти можуть отримати можливість зорієнтуватися на незнайомій місцевості і отримати термінову довідкову інформацію від операторів.
Та не лише безіменні будівлі, плутають нас і перейменовані чи із продубльованими назвами вулиці. «У нас в столиці три вулиці Озерних, дві Мічуріна, кілька Горького — як тут не заблукати», — говорить Анатолій Вершигора. Проблеми виникають і при зміні назви. «Певний час доводилося пояснювати друзям, що я не переїхав, а просто вулицю перейменували з Маршала Жукова на проспект Академіка Глушкова. Однак при цьому вулиця Маршала Жукова з’явилася у новому районі, тож моя стара адреса була реальною», — скаржиться киянин Олександр Рябцев. Крім того, не завжди оперативно вносять відповідні корективи у путівники, карти, та й на фасади самих будинків.
Саме тому шкільна задачка про те, скільки часу потрібно, аби дістатися з пункту А до пункту Б, у столичних реаліях може мати різні варіанти розв’язання. Адже все залежить від адреси цих пунктів...
 
Київ.
ЦІКАВО
Одне з міст Франції, швидше за все, вимушене буде узяти нову назву, оскільки стара вкрай незручна для пошукових систем. Це містечко називається Е (Eu французькою). Якщо набрати у рядку пошуку, приміром, Google назву міста «Eu», то переважна більшість посилань відноситимуться або до сайтів Євросоюзу або до сторінок, на яких міститься дієприкметник минулого часу французького дієслова «мати».
Тож потенційним туристам складно знайти в Інтернеті інформацію про старовинне місто Е на півночі Франції, на сході Верхньої Нормандії. Тим часом, тут є чимало історичних пам’яток, які могли б зацікавити туристів. Варіантів нових назв декілька: «Місто Е», «Замок Е» або «Е-в-Нормандії». З питання про зміну назви найближчим часом пройде референдум.