Сьогодні завершується осіння сесія Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Головними темами, які розглянули парламентарії за цей тиждень, стали обрання нового генерального секретаря Ради Європи і ситуація на Кавказі. Наступні п’ять років організацію очолюватиме норвежець Турбьорн Ягланд. Його підтримали 165 депутатів, тобто абсолютна більшість ПАРЄ. Це гарантувало норвежцю перемогу в першому турі виборів. Крім Турбьорна Ягланда, на посаду генсека Ради Європи претендував представник Польщі Влодзімеж Цимошевич, однак його кандидатуру підтримали лише 80 депутатів. Учора Турбьорн Ягланд склав присягу генерального секретаря Ради Європи, повідомляє прес-служба цієї організації.
Якщо в питанні вибору генерального секретаря особливих розбіжностей у ПАРЄ не виникло, то дискусія про ситуацію на Кавказі виявилася гострою. Зокрема, обговорюючи торішню війну між Грузією і Росією, парламентарії зійшлися на тому, що в ліквідації наслідків конфлікту намітився «ледь помітний прогрес». У резолюції, прийнятій з цього приводу, відзначається: «У той час, коли Грузія виконала більшість, хоча не всі, вимоги Асамблеї, Росія не виконала більшість ключових пунктів». Асамблея наголошує, що здебільшого ці вимоги не стосуються статусу Абхазії і Південної Осетії, тому ПАРЄ обвинувачує Москву у відсутності політичної волі.
Нагадаємо, одна з головних вимог ПАРЄ — допустити міжнародних спостерігачів на територію двох регіонів. Остання реакція на це російського Міністерства закордонних справ була негативною. Як повідомляє «Эхо Москвы», дипломати назвали цей заклик Парламентської асамблеї таким, що не відповідає реаліям.
Водночас парламентарії не ідеалізують і позицію Тбілісі. Більше того, вони закликали прокурора Міжнародного трибуналу почати розслідування у справі про військові злочини, вчинені обома сторонами конфлікту.
Також про кавказький регіон йшлося у доповіді Діка Марті, присвяченій ситуації з правозахисниками. Доповідач нагадав про недавнє убивство Наталі Естемирової, а також про цілу серію інших гучних злочинів, передає «Інтерфакс». «У квітні 2009 року російський уряд оголосив про припинення воєнних дій у Чечні. Однак і зараз іще весь регіон потерпає від насильства», — сказав Дік Марті. У відповідь виступив сенатор від Дагестану Ільяс Умаханов. Він погодився з тим, що на Північному Кавказі спостерігається ескалація насильства, однак закликав розглядати це як «реакцію бандформувань на рішучі дії влади з викорінення тероризму».
Але далеко не всі парламентарії згодні з позицією Росії як у питанні дотримання прав людини на Кавказі, так і в конфлікті з Грузією. Тому вчора ПАРЄ розглянула питання про позбавлення російської делегації права голосу. Проект резолюції внесли 72 депутати. За їх словами, Росія не виконала вимоги кількох резолюцій ПАРЄ — відмовилася відкликати визнання незалежності Південної Осетії та Абхазії, більше того, з цими республіками встановлено військові, юридичні і дипломатичні зв’язки. На момент, коли верстався номер, стало відомо, що ПАРЄ не позбавила права голосу російську делегацію.
