Гасло світових лідерів маркетингу сповідують і у Львові
ІХ Львівський міжнародний економічний форум, який проходить у Львові, змінив свій формат. Тепер захід отримав назву економічного фестивалю і подовжився в часі аж до тижня. Щоб обговорити серйозну тему інвестиційного клімату в Україні, до Львова завітали не лише перші особи держави, а й широкі громадські кола — бізнесмени, експерти і навіть студенти Львівщини. Одним з ініціаторів цих змін став голова Львівської облдержадміністрації Микола КМІТЬ, який сьогодні відповідає на запитання нашого кореспондента.
— Миколо Івановичу, вісім років у Львові відбувався економічний форум, який поважно готував важку артилерію проектів серйозних бізнес-середовищ, і раптом — студенти...
— Попередні програми економічних форумів були кроком уперед, і область отримала в країні послідовників. Однак треба просуватися далі. Дослідивши дієвість форумів та інвестиційних ярмарків ми переконалися, що їхня ефективність не є високою. Ну, 150—200 мільйонів інвестиційних коштів, і то не напряму пов’язаних із форумом. Та це недостатньо для розвитку Львівщини! Область, за великим рахунком, можуть урятувати лише мільярдні суми. Судячи з європейського досвіду, для нормального розвитку території необхідно 10—15 тисяч доларів інвестицій на кожного мешканця. Здійснити це непросто, ми зрозуміли: потрібна цікава дебютна ідея, яка наповнила б форум особливим змістом.
Відвідавши декілька економічних форумів на заході (на одному з них у Лондоні я навіть виступив із представленням області), порівняв теми, учасників, формати. Що ж робиться у світі? Кожен вибирає свій аспект. Але всюди акцент припадає на молоді сили, що здатні продукувати нові ідеї.
— А на Львівщині для цього є всі можливості. Місто Лева, по суті, — університетське місто, де навчається кожен п’ятий мешканець.
— І гріх це не використати, не створити територію талантів, яка сама по собі буде приваблювати гроші, бо є продуцентом ідей і тих, хто здатен ці ідеї втілювати. Один із нещодавніх аргументів — два наші вузи отримали статус дослідницьких. А це означає подвійне бюджетне фінансування, тобто можливість лабораторно втілювати в життя свої задуми.
— І як ви використали для цього можливості форуму?
— Формат економічного тижня дав змогу перші 4—5 днів скерувати погляди наших учасників до вузів. Молоді потрібно передавати знання. І протягом цих днів завдяки «круглим столам», виступам, дискусіям ми намагатимемося підвищити готовність молоді до бізнесової діяльності. До речі, у всьому світі це проблема з проблем. Почати нову справу і завершити її успішно, як це зробив Білл Гейтс, завжди поважно, і кожна держава по-своєму підходить до вирішення цього питання. Країни витрачають на це величезні кошти. Я вивчав досвід Німеччини, там стандарт — 50 тисяч євро для початку бізнесу в одні руки, звичайно, під хороший бізнес-план. На Львівщині ми також започатковуємо різні конкурси. Плануємо обговорювати з обласною радою, щоб наступного року передбачити в обласному бюджеті кошти саме під хороші бізнес-проекти. Нас цікавлять передові технології, а саме ІТ-технології, машинобудування, пов’язане зі штучним інтелектом. Маємо чудовий приклад — досвід клініки Володимира Козявкіна, яка, скориставшись ноу-хау, здобуває валютні надходження. По суті, це, як модно тепер говорити, львівський старт-таб, який поширився на весь світ.
В Україні на різних рівнях багато розмов про виховання нового покоління творців економіки, політики — майбутнього держави. Сьогодні я тішуся, що Львівщина такі ідеї вже втілює. Економічний тиждень — це продуктивна дискусія між підприємцями, науковцями, студентами, експертами про сьогоднішній і завтрашній дні української економіки. Щоб розширити горизонти нашого спілкування, ми запросили на форум міжнародних та вітчизняних фахівців. Тобто створили починання, яке, сподіваюся, матиме не лише продовження на Львівщині, а й послідовників в інших регіонах країни.
— Чи не буде це означати, що цікавість до інвестицій отримає циклічний характер — від форуму до форуму?
— Навпаки! Для творчих, мислячих людей це просто мотиваційній захід і свідчення того, що нам усім це потрібно. До речі, ми замінили інвестиційний ярмарок, який завжди проходив у рамках форуму, на Агенцією залучення інвестицій, яка буде створена протягом місяця й отримає постійно діючий характер.
Освіта, яка нам дісталася у спадщину від Радянського Союзу, характеризується ідеєю накопичення знань. Людина дуже часто знала предмет, але не могла мислити інноваційно. Не бачила, так би мовити, що попереду, не реагувала на нові ідеї, технології, що виникають, і не знала, як їх реалізувати. В політехнічному університеті нині проходить конференція, присвячена розробці моделі інноваційного розвитку України, де робиться спроба, по-перше, сформулювати основні принципи побудови такої моделі, а також сформулювати вимоги до фахівця, який повинен прийти в нашу економіку й насамперед орієнтуватися на інноваційний розвиток і залучення найкращого, що є у світі.
Спільними зусиллями налагодили діалог між студентами, бізнесом і владою. Він вилився в лабораторію ідей, яка стала громадським рухом і сьогодні об’єднує студентів декількох університетів. Ця лабораторія — саме така точка креативу, де студент може реалізувати свою ідею через бізнесменів і владу. Студенти, запрошені на форум, є його родзинкою. Звичайно, із двох тисяч ідей, які зареєстровані лабораторією, чимало цікавих, і вони будуть представлені. Наприклад, студентка політеху розробила зубну щітку із дзеркалом, і коли чистиш зуби, бачиш процес в реальності. До речі, «Бленд-а-мед» цим винаходом вже зацікавився. Так, звичайно, є ідеї мало не божевільні, приміром, підвісна дорога між церквою Святого Юра і Високим замком, проте й цю ідею обговорюють!
Представники Академії наук об’єдналися в чотири кластери (біотехнології, нанотехнології, інформаційні технології та інновації й дизайну), створили робочі групи і працюють у трапезній Домініканського собору. Тут є експерти, які приїхали з Америки та Швеції, з понеділка до п’ятниці триватимуть рольові ігри — від ідеї до бізнес-проекту. Звичайно, гроші на здійснення проекту можна буде пошукати на цьому ж бізнес-форумі. Переконаний, усе це вплине на створення креативного середовища і надихне до зростання інноваційної культури як такої.
Котлер — відомий гуру маркетингу, автор книжки «Диференціюйся або помри», сто разів правий: розвивайся або помри, рости над собою — іншого не дано. Нам не хочеться залишатися територією, яка не має особливих успіхів. До того ж Львів вартий того, щоб сюди приїжджали відомі люди хоч раз на рік — зустрічалися, обговорювали, сперечалися. Це дасть неабиякий поштовх для розвитку області.
— Чим вимірюєте організаційний успіх нинішнього форуму?
— Тим, що, приміром, ніхто з перших політичних постатей України не відмовився приїхати до нас. Серед наших гостей також старший економіст, директор Всесвітнього Економічного Форуму Маргарета Д. Хануз, міжнародний експерт з туризму та маркетингу територій Сьюзен Уоррен, заступник голови правління ВАТ «Ерсте Банк» Павел Цетковський та Петро Кошуков, віце-президент Української Асоціації фахівців із залучення інвестицій ProІnvest, головний радник з питань стратегічного планування та економічного розвитку проекту LІNC (локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність) USAІD, і ще чимало цікавих людей.
Наступного року відбуватиметься десятий, ювілейний, форум, і ми очікуватимемо ширше коло гостей, найбільш відомих у світі. Львів, я переконаний, стане українським Давосом.
 
На знімку: голова Львівської облдержадміністрації Микола Кміть.