Вирішила сільська жінка потрусити банки...

Розповідають у селі, що багато років тому вона й сама добряче зловживала спиртним. Але згодом узялася за розум. Покинула погану звичку. І як уже там бідно у гаманці не було, а жінка мала цілком пристойний вигляд. Однак, мабуть, це її не задовольняло. Хотілося пожити краще. Зрозуміло, таке бажання типове для більшості людей. Тільки його одного недостатньо. Треба щось і робити для досягнення мети... Хоча б завести ту само корову.

Однак у поле її зору потрапили... банки. Їх багато. Вони якось багатіють. Сільська жінка вирішила, що вони не збідніють, якщо поділяться з нею нажитими грошима.

Хто її напоумив підзаробити на місцевій фінансовій установі, важко сказати. У всякому разі на Чернігівщині ніхто до цього таким не займався. А суть винаходу була досить проста: набрати побільше кредитів. Не самій. А через «хороших хлопців». Хто брав кредит у фінансовій установі, знає, як це складно і часом клопітно. Треба мати відповідні папери. Головне — щоб у довідці про зарплату фігурували пристойні цифри.

— У сільраду часто телефонують з банків, — каже бухгалтер сільради Надія О. — Перевіряють, чи платоспроможний такий чи такий чоловік. А тут — жодного дзвінка! А тим часом «хороші хлопці» набралися з її допомогою кредитів. Як вона задурила голову банківським співробітникам, залишається лише дивуватися.

Масштаби діяльності підприємливої сільської жінки вражають: за невеликий проміжок часу її «знайомі» взяли кілька кредитів від 5 тисяч до більш як 14 тисяч гривень!!!

Банківські співробітники довідалися про технологію їх обдурювання уже на засіданні Менського районного суду. Як дізнаємося з його вироку у справі, Віра Т. «фальшиві довідки (про зарплату. — Авт) купувала на ринку в Чернігові у невідомої особи; вони були з печатками і підписами, вона лише вписувала прізвища осіб, на яких видавалися довідки». Отож, безробітні мешканці сіл у такий спосіб ставали працівниками «ПП «Будівельник-777» тощо з пристойною зарплатою. Кажуть, на дорогу в Мену їх трохи привдягали, голили, щоб нікого не злякали! Віра Т. для приспання пильності банківських службовців ставала поручителем деяких позичальників, а іншим знаходила таких, як і вони, з вписаною нею липовою зарплатою. Хлопці здебільшого отримували гарного могорича, а автор ідеї — неймовірні для села гроші. Усі були задоволені.

Рік 45-літня жінка зі своїм на 16 років молодшим чоловіком пораювали в селі. А потім поїхали влаштовуватися на роботу в Мену. Їм знову «підфортунило». Від хазяйки, в якої оселилися під вигаданими іменами на квартирі, парочка дізналася, що онука власниці будинку заробляє гроші в Арабських Еміратах. Помітили квартиранти, що одну з кімнат постійно зачиняють. «Значить, там щось є!» — зметикували. Уже на третій день свого перебування у Мені гості після 22 години, коли господарка заснула, викрадають у неї ключ і відкривають таємну комірчину. Це був своєрідний «домашній банк»! Менянка зберігала цінності, коштовності онуки вдома, не підозрюючи, на яку небезпеку наражає себе.

Як показало подальше слідство, Віра Т. зі своїм чоловіком Олексанром поцупили чужого майна на загальну суму більш як 130 тисяч гривень! За кільканадцять хвилин вони стали володарями дорогих золотих виробів, хутра...

Уже наступного дня вони поселилися у готелі «Градецькому» в Чернігові. Шубу, яка коштувала 30 000 гривень, продали за 1000. За здані у ломбарди золоті прикраси, діаманти виручили 50 тисяч гривень.

...Та й ці гроші швидко скінчилися. А тут і правоохоронці вийшли на слід винахідливої жіночки та її чоловіка. Вироком Менського районного суду обох позбавлено волі на вісім років. Сьогодні потерпілі намагаються повернути хоча б частину своїх грошей. Адже суми значні.

Але це практично неможливо. Сільські помешкання їхніх кривдників належним чином не оформлені. Їх не можна продати. Та й у випивох — ані зарплати, ані телевізора.

 

Менський район

Чернігівської області.