«Столична влада має намір масово замінити каштани реліктовим деревом гінкго-білоба, — заявив радник київського міського голови Ігор Добруцький. Він повідомив, що КМДА планує замінити цим деревом не лише всі каштани, а й... тополі, які займають, відповідно, 22% і 21% території столиці.
Яка саме вартість екзотичного чужоземця, він не сказав. Тим часом у Ботанічному саду імені Гришка газеті «Сегодня» повідомили: тут набереться їх лише з десяток. «Якщо місто замовить саджанці цього рідкісного дерева, то ми розведемо їх у розплідниках, але вони будуть готові до висадки лише за 7—10 років», — сказав науковець, співробітник саду Олександр Дорошенко.
Кияни давно помітили, що гордість столиці та її символ — каштан, оспіваний у творах поетів і композиторів, кілька з яких є навіть неофіційними гімнами Києва, вимирає: листя жовтіє уже на початку літа, дерева всихають.
Міська влада начебто намагалася боротися: мала намір вводити в дерева спеціальні ін’єкції, а також закликала меценатів висаджувати каштани в столиці. За це обіцяла встановлювати таблички з ім’ям людини або назвою організації-мецената біля висадженого за її рахунок каштана. Охочих не знайшлося, тож вирішили саджати на київських вулицях... гінкго-білобу.
Можна, як кажуть, і гінко, можна й білобу. Але з якого дива? З другого боку, чому міська влада самотужки вирішує, які дерева саджати, а які — ні, не запитуючи про це у, власне, господарів міста — киян? Чи замінимо слова пісні зі «Знову цвітуть каштани» на: «Тепер у нас білоба»?
