Підпалили діду хату

У селі Чапаївці трапилася надзвичайна подія — уночі підпалили будинок 81-річного ветерана Михайла Івановича Гречухи.

За що? Кому не вгодив пенсіонер?

До нього саме приїхав брат дружини.

— О 23-й годині він вимкнув радіо, — розповідає сільський голова Надія Дзюба. — Та не міг заснути через безсоння. Як мені розповів, відчув, ніби хтось ходить по веранді. Він відкрив її двері, а йому в обличчя дихнуло полум’я. Верандою уже не можна було пройти.

Чоловіки відчинили вікно і так вибралися надвір. Але оскільки не мали колодязя у дворі, самотужки вогонь не змогли загасити. Збіглися люди, приїхала пожежна. На щастя, будинок уцілів. Але полум’я, мов язиком, злизало веранду. Пошкодило й дах. Якби у Михайла Івановича не відпочивав родич з Кривого Рогу, навряд чи зміг би він вибратися із охопленого полум’ям будинку.

— Михайло Іванович шанована у селі людина, — зазначила сільський голова. — Він працював у винцеху, садовій бригаді. Нікому зла не зробив. Із сусідами жив мирно. У 2008 році Гречухи провели газ, телефон. Ніна Іванівна, його дружина, навіть покликала мене похвалитися, як їм тепер буде добре жити. На жаль, вона померла весною. А тут ось така прикрість...

Якби ветеран мав інвалідність, йому компенсували б затрати на ремонт будинку. Але щось з цим не вийшло...

І Михайла Івановича забрала дочка Людмила у міську квартиру в Городню.

— Але ми живемо в багатоповерхівці без ліфта, — каже Людмила Михайлівна. — Тож батька відвезли за його проханням у Кривий Ріг до родичів, де побутові умови для нього будуть легші. І це тимчасово. Постараємося у Чапаївці зробити ремонт, щоб батько повернувся додому. Бо ж вогонь пошкодив не тільки веранду, а й газовий лічильник. А без газу взимку в хаті не пересидиш.

У селі подейкують, що насправді палії «промахнулися», мовляв, то вони мітили підпалити дім активного депутата районної ради Тетяни Дубовик, яка зачіпає своїми позовами інтереси кількох чапаївців. Чи такі були наміри зловмисників, тепер важко сказати. Адже їх й досі не затримано.

Сусідка Надія Михайленко вважає, що палії були не місцеві.

— Я о 23-й годині чула два голоси на вулиці, — повідомила. — Тільки не пізнала, хто то був. Я покликала їх, бо думала, що свої. Та чоловіки вмовкли. А сусіди у мене ловкі. Дід добрий. Баба була добра. У хаті у них чисто, красиво.

Надія Петрівна розповіла, що палії отруїли й сусідського собаку.

— Він три дні мучився, лежав, — згадувала, — а тоді зійшов з дому. А десь поїв трав і ... повернувся. Стереже тепер двір.

...Останнім часом палії розперезалися у селах Стольному, Замглаї. Горять житлові будинки, сараї, сіно. Можливо, це діяння хворих людей. Але й має місце мстивість недоброзичливців, які у такий спосіб зводять рахунки з односельцями за якісь їхні слова, дії. У селах проживає чимало мешканців, які втратили людську подобу. Вони стукають у хати до стареньких з проханням випити. А якщо їм відмовляють, буває, вдаються до погроз, а то й до кримінального вчинку, самосуду в формі підпалу.

Чернігівська область.