Гра на кухні

Мінфін зважився на продаж населенню казначейських облігацій (КО). Ідея ледь не розродилася ще навесні — й тоді, й зараз планували продати облігацій на півмільярда гривень. Тож на запримічену в газетах шпильку — буцімто уряд позичає у своїх громадян на фінансування дефіциту бюджету — зважати не варто: і уряд не такий наївний, і, власне, кредитори не ті, що були при Союзі. Пригадайте, чим все закінчилося навесні. Фінансовий ринок хіба що потішила пропонована урядом доходність у 8 відсотків річних, що потягло за собою спершу скорочення обсягу розміщення КО, а затим і згортання проекту.

На разі Мінфін пропонує річні КО номіналом у 500 гривень зі щоквартальною сплатою купонного доходу. Процентна ставка удвічі привабливіша — 16 відсотків річних. Дохідність коригуватиметься щотижня, залежно від дисконтів або премій, які братимуть під час продажу цінних паперів. (Перед сплатою купонного доходу вартість облігацій, зрозуміло, зростатиме). Водночас стартова дохідність КО поступається, наприклад, тій, що гарантують депозити або облігації внутрішньої держпозики, а відтак чи матимуть КО попит — невідомо. Зате ризик для реноме самого уряду неабиякий. Адже вже перший випуск КО протестує ступінь довіри населення і до нього, і до банківської системи, попри те, що продаватиме ці папери винятково Ощадбанк. Вдруге заморожений проект може виявитися справжнім душем шарКО для амбітного Мінфіну. Однак, якщо старт виявиться успішний, а передумов для цього також достатньо (держгарантія, неоподаткований дохід, доступна номінальна вартість, захист від інфляції), то уряд, справді, може здобути реальне джерело для погашення дефіциту бюджету.

Традиційні джерела на українських теренах не діють. Так, окружний адміністративний суд столиці призупинив конкурс з продажу ОПЗ (на участь претендували ТОВ «Азот-Сервіс» (Росія), ТОВ «Фрунзе-Флора» (Україна) і ТОВ «Нортіма» (Україна). При цьому підзвітний Ігорю Коломойському позивач ВАТ «Дніпроазот» домігся заборони брати участь у торгах представникові «Сибур-Холдингу». Поза тим «Нортіму» опікує російський бізнесмен Костянтин Григоришин, і судова призупинка, як на мене, тільки теоретично зменшує вплив російського капіталу на результат торгів. Зате Президент країни, в разі зриву цього конкурсу, практично зупиняє бюджетний процес навіть при тому, що законодавці можуть подолати його вето на проект нового Бюджетного кодексу. Адже виручка за ОПЗ закриває неабияку прогалину в бюджеті-2009, а нема її — нема виконання держбюджету-2009. Нагадаю, відповідно до чинного Бюджетного кодексу розгляд проекту держбюджету на 2010-й рік (читай попередній «Баланс тижня») має відбуватися одразу за звітом уряду про виконання держбюджету поточного року. Чекайте на сюрпризи, бо в коридорах Мінфіну, кажуть, лаялись.

Бардак, скажете ви — і слушно. Але за наших реалій — цілеспрямований. Обіцянка Прем’єр-міністра за будь-яких обставин провести конкурс в такому разі готує переможцю тривалу судову тяганину з відстороненням його від неабиякого внеску за ОПЗ.

Проект тимошенківського держбюджету — топ-тема тижня. Або, якщо хочете, мелодраматичний серіал, на кшталт індійського. Нас запевнятимуть аж до виборів, що нас люблять і ми матимемо достойні заробітні плати й пенсії, навіть якщо це не так, грошей катма, а залицяльники дивляться в інший бік. За наше серце і шлунок змагатимуться дві найпотужніші сили парламенту зі спритністю кулінарів. Попри це, політвидовищ ми матимемо значно більше, ніж хліба, бо боротьба йде не за бідних і голодних, а за місце на політичній кухні.

Повторюсь, бо писав це ще минулої осені: рівень соціальних стандартів наступного року залежатиме не від якості законодавства, а від наявності грошей у держбюджеті, що може статися тільки за відновлення докризової динаміки виробництва. Їх наявність завжди тісно пов’язана з динамікою економічного розвитку, а не популістськими законодавчими ініціативами, розрахованими на електоральні оплески. Пропозиції ініціатора завернути в Кабінет Міністрів проект держбюджету-2010, за підрахунками Мінфіну, потягнуть наступного року більш як 400 мільярдів гривень додаткових видатків. А за оцінками роботодавців — ще на скорочення робочих місць щонайменше на 20 відсотків та інфляційні збурення.

Було б дивно, якби до поданого в парламент проекту держбюджету-2010 не було жодної претензії. Але я цілком розділяю думку одного з керівників парламентських комітетів, що цей проект відповідає можливостям, а не побажанням, і він розрахований на країну, яка хоче вийти з економічної кризи сильною.