Під час засідання Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин народні депутати шукали шляхи врегулювання конфліктної ситуації, яка виникла між виробниками та переробниками соняшнику. Насіння цієї культури зібрано вже майже 3 мільйони тонн. Нинішня суха погода сприяє соняшниковим жнивам. Здавалося б, в аграріїв, котрі цьогоріч не змогли заробити на зернових, з’явилася можливість підправити свій фінансовий стан за рахунок продажу соняшнику. Адже сировина має попит, заводи, намагаючись заготувати її для переробки, платять від 2 до 2,4 гривні за тонну. Ціну можна вважати непоганою, вона, приміром, більш як вдвічі вища, ніж на пшеницю, а були роки, коли за соняшник не давали й по тисячі гривень.
Але окремі керівники сільгосппідприємств і такою ситуацією не задоволені. Справедливою ціною вважають 3 тисячі гривень, а переробників звинувачують у монопольному становищі. Мовляв, все тому, що є 13-відсоткове митне обмеження на вивезення насіння за кордон. В іншому разі ціна була б ще вища. За словами Миколи Стрижака, голови фермерського господарства Знам’янського району Кіровоградської області, «для всіх долар піднявся, а для селян залишився». Мовляв, 2200—2400 гривень за тонну насіння соняшнику — це в доларовому виразі небагато. А переробники культури, «якби мало мали, чи могли б кататися на джипах і будувати нові потужності?.. Та ділитися вони не хочуть». Тим часом собівартість вирощеного вже «за 2 тисячі гривень за тонну перевалила», підсумував М. Стрижак. Хоча на запитання: «За якою ціною сам продає?», зазначив: «У мене все добре — я вирощую соняшник на халву».
Представники переробних підприємств наводили власні розрахунки: у господарствах, що сіють-збирають своєю технікою, собівартість тонни насіння соняшнику цьогоріч не перевищує тисячі гривень. А які використовують орендовану техніку — в межах 1300 гривень за тонну. Насіння дешевше двох тисяч ніхто не продає. Тож рентабельність виробництва в середньому сягає до 50 відсотків.
— Тема актуальна, — зазначив у своєму виступі голова комітету Микола Присяжнюк. — Тому серед запрошених — керівництво міністерств: аграрної політики, економіки та фінансів; представники господарств, які безпосередньо вирощують насіння соняшнику, та переробних підприємств асоціації «Укроліяпром», а також Антимонопольного комітету, Аграрного фонду, науковці та аграрна громадськість.
Голову комітету непокоїть, що в розпал соняшникових жнив знову з’являються ініціативи щодо розроблення законопроекту про скасування експортного мита на насіння цієї культури.
— Хотів би, щоб сільгоспвиробники, переробники, міністерство, наука, асоціації без політичних, без законодавчих ініціатив депутатів все-таки знайшли порозуміння. Сьогоднішня ситуація у сфері виробництва насіння і соняшникової олії нагадує фільм «Богатые тоже плачут». Тобто галузь у сільському господарстві сьогодні є флагманом — без державної підтримки динамічно розвивається. Та водночас наявний конфлікт, що може цю галузь покласти на лопатки, — наголосив Микола Присяжнюк.
Як уже повідомляла наша газета, окремі аграрні лобісти вимагають скасувати 13-відсоткове експортне мито на насіння соняшнику. Хоча з такими обмеженнями погодилася й СОТ під час вступу України до цієї організації. Багато хто з фахівців вказує на негативні моменти від скасування обмежень: для країни вигідніше продавати не сировину, а олію, яка також має попит за кордоном. А в разі, якщо левова частка врожаю втече за межі держави, не виключено, олія у магазинах подорожчає.
На знімку: під час засідання комітету.
Фото автора.
