Мешканці Тернополя мало того, що вже майже два місяці змушені дихати смородом, який іде від неприбраного сміття, тепер ще й не сплять ночами. Саме вночі зрідка, але сміття все-таки вивозять. Машини, які перекидають контейнери, гримлять так, що не до сну.
Де будувати новий полігон
Місце вивезення відходів — таємниця за сімома замками. Принаймні керівники міста її не розголошують. Хоч насправді ніякої таємниці немає, варто лише спуститися, скажімо, трохи нижче Микулинецького кладовища, яке неподалік колишнього кар’єру. Величезні кучугури сміття гниють, розкладаються під сонцем і нестерпно смердять. Добре, що мертві цього не відчувають, а на живих, судячи з усього, ніхто не зважає. У купах сміття копирсаються циганчата, бомжі, складаючи «улов» у великі картаті сумки. Тепер їм не треба їхати за кілька десятків кілометрів у Малашівці на місце колишнього сміттєзвалища. Потрібний об’єкт — неподалік від центру міста. Мешканці приміських сіл скаржаться, що сміття з Тернополя вивозять на їхню територію. Запротестували проти таких «подарунків» і деякі райцентри, невеликі полігони яких не спроможні прийняти сотні тонн відходів, що їх продукує щодня обласний центр. Скажімо, у Ланівцях місцеві мешканці на знак протесту перекрили не лише в’їзд на місцеве сміттєзвалище, куди з Тернополя таємно завезли кількасот тонн відходів, а й дорогу на Київ.
Не дала відповіді щодо шляхів вирішення актуальної проблеми і недавня сесія обласної ради. За словами першого заступника голови облради Сергія Тарашевського, який очолював спеціальну комісію з цього питання, конкретних рішень поки що немає. Нібито вибрано три ділянки для будівництва сміттєпереробного заводу, але переговори тримаються у таємниці, щоб не викликати зайвих хвилювань у громадськості. Це підтвердив і голова облради Олексій Кайда: переговори ведуться з територіальними громадами області і за її межами, але оскільки справа набула розголосу, то вони болісно реагують на спроби розмістити на їхніх територіях таке підприємство. Щоправда, депутати вирішили внести зміни до обласного бюджету з тим, щоб виділити півмільйона гривень на виготовлення проектно-кошторисної документації для будівництва сміттєпереробного заводу.
Що робити зі старим
Представники громадських організацій, санітарні лікарі, екологи організували проведення «круглого столу» на тему: «Тернопіль. Сміття. Альтернатива». Вони констатували, що питання треба вирішувати комплексно, адже небезпечним для довкілля є не лише Малашівське сміттєзвалище, а й інші. З 28 сміттєзвалищ, що експлуатуються в області, лише третина паспортизовані, тому стихійними смітниками обростають околиці сіл, береги річок, ставків, лісосмуги.
Нагадаю, мешканці села Малашівці заблокували в’їзд на територію сміттєзвалища (закритого санепідемстанцією ще 12 років тому!) на початку серпня цього року, відколи сплив термін, який вони давали міській владі Тернополя для вживання заходів.
Між тим, Малашівське сміттєзвалище вже горить. За словами Сергія Тарашевського, він звернувся до фахівців з МНС із проханням дати свою оцінку ситуації, бо якщо вогонь проникне глибше, більша частина Тернополя може залишитися без води. «Тернопільводоканал» уже попередив про можливе погіршення її якості. Щоправда, аргументують це промиванням труб напередодні зимового сезону. Але якщо раніше ця процедура тривала один-два дні з відключенням води, то нинішня розтягнулася на кілька тижнів, щоправда, без відключення. Споживачів просять повідомляти про випадки, коли з кранів потече брудна або з неприємним запахом вода.Хоч ці питання безпосередньо стосуються життєдіяльності людей, але влада, як може, їх завуальовує. Переговори щодо нових полігонів, способів утилізації сміття, можливих інвесторів утаємничені. Усі попередні суперпроекти, якими міський голова Роман Заставний та інші очільники годували громадськість протягом останнього часу, виявилися мильною бульбашкою.
Останнє повідомлення з «фронту» сміття, озвучене на прес-конференції першим заступником міського голови Оленою Лакомою, оптимістичне. Побутові відходи з Тернополя почали вивозити. Їх пресуватимуть і складатимуть у 160-літрові мішки з намірами у майбутньому переробити. Щодо місця складування, то, найімовірніше, йдеться про вже згадуваний колишній кар’єр неподалік від вулиці Микулинецької. Проти цього виступає обласна держекоінспекція, адже складувати тверді побутові відходи в межах міста забороняє закон. Та й вирішує це проблему тимчасово — всього на місяць-два.
Замість післямови
На баках зі сміттям напис: «Тернопіль — чисте місто». Звучить, як насмішка. Недарма хтось закреслив «чисте» і написав «брудне». Хто б міг подумати, що одне з колись найчистіших міст України, яке постійно виборювало перші місця з благоустрою, опиниться на межі екологічної катастрофи? Лише за останній рік за показниками якості життя обласний центр скотився на кілька пунктів. Хоча нічого дивного в цьому немає, якщо проаналізувати, чим останнім часом займалася місцева влада. Політичні розбори, земельний дерибан, прихватизація комунального майна... Та у таких масштабах, що Верховна Рада змушена була створити тимчасову слідчу комісію з приводу зловживань міської ради. Матеріали розслідування було озвучено на сесії парламенту і передано до правоохоронних органів. Є намагання перевести у політичну площину і питання утилізації сміття. Деякі політичні сили, представники різних гілок влади з цього приводу вже почали обмінюватися «компліментами» і з’ясовувати, хто більше винен. Але яка там політика? Міській владі належить передусім займатися господарством. Хіба не для цього обирала її громада? Політикою ми ситі по саму зав’язку. Тобто по сміття.
Фото автора.
P. S. Коли стаття була підготовлена до друку, стало відомо, що до Тернополя приїхали представники Торгово-промислової палати Італії в Україні. Вони зустрілися з керівництвом області. На думку італійців, доцільно продовжити експлуатацію Малашівського сміттєзвалища, що дасть змогу сконцентрувати кошти на одному об’єкті, зробити його безпечним, збудувати тут сміттєпереробний завод. Однак мешканці Малашівців категорично проти того, щоб полігон неподалік їхнього села далі використовувався. Влада також вважає економічно обґрунтованим будувати завод у новому місці, де можна було б облаштувати територію для складування побутових відходів. З цією метою розпорядженням голови облдержадміністрації зарезервовано земельну ділянку площею 12 гектарів неподалік села Миролюбівка. Дізнавшись про це, мешканці цього та навколишніх сіл також почали готувати акції протесту. Як це часто в нас буває, їм ніхто нічого не пояснює, а люди бояться такого сусідства. Вивчається можливість спорудження заводу і на інших ділянках. Італійські фахівці відвідали Малашівці з тим, щоб на місці ознайомитися з проблемою.
Вони не приховували, що без підвищення тарифів за вивезення сміття не обійтися. При цьому посилалися на Європу, де вони майже у сто разів вищі, ніж в Україні. Звичайно, непогано було б порівняти і зарплату, але вже очевидно: за чистоту міста його мешканцям доведеться платити набагато більше. Інвестиційні проекти прийматимуть лише на конкурсних засадах. До Тернополя вже приїжджали представники кількох фірм, щоб вивчити можливості співпраці. Вони не приховують своїх побоювань щодо можливих фінансових ризиків, спричинених інфляційними процесами. Влада також готова взяти участь у співфінансуванні проектів. Питання про те, хто все-таки розгрібатиме тернопільське сміття, поки що залишається відкритим. Очевидно одне: на прикладі Тернополя можна буде відпрацювати механізми вирішення цієї проблеми, яка є актуальною для багатьох міст України. Але поки вирішується концептуальне питання, місто знову задихається у відходах, які нікуди вивозити вже сьогодні.
