Живі гроші в цій країні нічим не заміниш. Зарплату я отримую «по картці», але віднедавна вона остаточно втратила в моїх очах репутацію зручного та надійного платіжного засобу.
У день виплати авансу в нашому офісі його отримали всі, крім автора цих рядків. Наступного дня банкомат мені все-таки видав третину необхідної суми, третьої доби — ще декілька сотень. А третя «порція» авансу — близько 600 гривень — на картку не надійшла взагалі, незважаючи на те, що бухгалтерія переказала всю суму цілком і вчасно. Це сталося в серпні і напередодні 1 вересня на мене очікували чималі витрати. Та замість того, щоб піти по зошити й рюкзак для дитини, довелося бігти у відділення Приватбанку, котре обслуговує нашу організацію.
Усміхнена дівчина — банківський працівник — заходилася розв’язувати мою проблему. Чеки з банкомату (роздруківки балансу за карткою) я забула вдома. Але, як з’ясувалося, вони, з точки зору банківських чиновників, не є доказом.
— Ці папірці однаково нічого не дають, тож можете їх викинути, — заспокоїла мене білява співробітниця банку.
Довелося робити запит виписки всіх операцій з моєю карткою безпосередньо в банку. Ця інформація в київське відділення фінустанови приходить не «день у день», а з деяким запізненням. Тому банківським службовцям довелося зробити електронний запит у Дніпропетровськ, куди ця інформація стікається в режимі он-лайн. Відповіді ми чекали хвилин 40, але марно. Зрештою, мене попросили прийти наступного разу — мовляв, уже кінець робочого дня, комп’ютерна система «висне» і, швидше за все, сьогодні Дніпропетровськ на зв’язок уже не вийде.
Другий візит до банку був результативніший: мені видали роздруківку всіх операцій з моєю пластиковою карткою за місяць. Я очам своїм не повірила: відповідно до цього паперу, аванс було перераховано вчасно й у повному обсязі, а на момент звернення зі скаргою на моїй зарплатній картці повинно було залишатися близько 600 гривень. Насправді там було менше сотні. Куди поділася решта?
— Може, ви брали кредит або активували кредитну картку? — поцікавилася співробітниця банку.
— Та ні, слава Богу, — одразу відповіла я. Не знаю, чи можна цим пишатися, але в мене немає жодного кредиту в жодному з банків!
Отже, версія про те, що мої гроші пішли на погашення боргів, відпала одразу. Тоді дівчина зауважила, що я знімала гроші через банкомати інших банків. «Напевно, ваші гроші заблоковано в банкоматі», — вголос припустила вона й запропонувала мені написати під диктовку заяву (до речі, в одному екземплярі!) на ім’я керівника відділення банку: прошу розблокувати мої гроші, заблоковані в банкоматі такої-то фінустанови.
— І коли її розглянуть? — невесело поцікавилася я, уже розмірковуючи, в кого б мені позичити ті 600 гривень, які я розраховувала витратити ще декілька днів тому.
— У кращому разі, гроші повернуть уже сьогодні, а в гіршому — протягом доби, — запевнила дівчина.
Гроші справді повернули. Однак через 3 дні після мого другого звернення до банку й через 2 тижні після того, як мій аванс мав лежати в моїй кишені.
Після цього я випадково зустріла знайому, яка декілька років працювала в іншому банку й займалася саме зарплатними картками. Вона заявила, що вперше чує історію про те, як банкомат «чужого» банку міг заблокувати чиїсь гроші. Адже доступ до мого рахунку має тільки мій банк.
Виходить, гроші просто не були перераховані вчасно — чи то помилково, чи то з чиєїсь злої волі? Як розповіла та-таки знайома, технічно операція з переказу грошей з одного рахунку на іншій здійснюється менш як за хвилину. Я зателефонувала на «гарячу лінію» Приватбанку й поцікавилася, в який термін фінустанова зобов’язана перераховувати гроші на мій рахунок. «Від однієї до трьох діб», — відповіли мені. Й одразу запевнили, що довільно, не повідомивши клієнта й не одержавши його згоди, банк не має права вилучати будь-що з його «зарплатного» рахунку. Навпаки, фінустанова зобов’язується нараховувати відсотки власникам пластикових карток!
Уточнити цю інформацію за телефоном довіри Головного управління Нацбанку по Києву і Київській області виявилося справою непростою.
— Вас вітає «гаряча лінія» Головного управління НБУ, що працює в режимі живого спілкування, — ввічливим голосом відрекомендувався автовідповідач. — Для цього вам необхідно зателефонувати пізніше...
Та хоч скільки я набирала заповітний номер, живого спілкування так і не дочекалася.
Коментар
Банк не має права перешкоджати клієнтові розпоряджатися своїми грошима
— Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України, фінустанова зобов’язана гарантувати клієнтові право безперешкодно розпоряджатися цими коштами, — роз’яснює Юлія Кондрацька, партнер юридичної фірми «Москаленко і Партнери». — Банк не має права визначати і контролювати напрям використання коштів клієнта й установлювати інші, не передбачені договором або законом обмеження його права розпоряджатися грошима на свій розсуд.
Якщо виникне така спірна ситуація, необхідно зібрати всі письмові докази, що підтверджують факт порушення банком своїх зобов’язань, і написати претензію на ім’я керівника банку. Цей документ потрібно скласти у двох екземплярах: один залишити у фінустанові, а другий забрати із собою, попередньо попрохавши банківських службовців поставити на ньому позначку про те, коли прийнято вашу претензію.
Відкриття карткових рахунків і здійснення операцій з їхнім використанням регулюються Розділом VІІІ «Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах», затвердженої постановою Правління Нацбанку України від 12.11.2003 р. №492, а також Положенням про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їхнім використанням, затвердженим постановою Правління НБУ від 14.04.2005 р. №137.
Зауважу, що чек з банкомату відповідно до пункту 4.4 Положення має статус первинного документа клієнта й може бути використаний під час урегулювання спірних питань як доказ. Якщо проблему не вдається розв’язати шляхом переговорів, звертайтеся до суду.
За своєю правовою природою «зарплатний» картковий рахунок є поточним рахунком клієнта, що відповідно до Інструкції відкривається банком клієнтові на договірній основі для заощадження грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору й вимог законодавства України. Банк має право розпоряджатися коштами, які лежать на поточному рахунку клієнта, лише за його згодою в порядку договірного списання. Це має бути заздалегідь обумовлено в договорі між банком і клієнтом. Так, відповідно до ст. 26 Закону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2001 року клієнт у разі укладення договорів з банком має право передбачити договірне списання грошей зі своїх рахунків на користь банку, в якому такий рахунок відкрито. Право банку списати гроші з карткового рахунку в рахунок погашення кредиту, виданого клієнтові, як правило, закріплюється в договорі на відкриття й обслуговування карткового рахунку, у кредитному або в іншому договорі про надання банківських послуг. До того ж договірне списання можливе лише в тому разі, якщо кошти на поточному рахунку і кредитні зобов’язання виражено одній валюті.
Водночас право розпоряджатися вашим зарплатним рахунком може надати банку Феміда — якщо примусове списання коштів ініціюють кредитори на підставі виданих судами виконавчих документів. Наприклад, якщо суд виніс рішення про задоволення вимог банку щодо стягнення кредитної заборгованості з клієнта. У цьому разі таке списання відповідно до ст. 128 Кодексу законів про працю України не може перевищувати 20 відсотків зарплати, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, — 50 відсотків заробленого за місяць.
