Верховний Суд України постановою від 18 серпня 2009 року фактично створив можливість передачі єдиної бази орних земель Національної академії наук у комунальну власність під забудову. Чи буде знищена науково-експериментальна база НАН України — Центр біологічних та технологічних інновацій, визнаний національним надбанням України?

Для того, щоб оцінити соціально-економічне значення і наслідки зазначеної судової постанови, коротко опишемо, яку діяльність проводять нині на цих землях і які інтереси стоять за цим рішенням.

На землях науково-експериментальної бази НАН, що розташовані у Васильківському районі Київської області поблизу Глевахи, працюють майже всі інститути Національної академії та наукові заклади Аграрної академії наук. Тут виконуються спільні наукові дослідження з провідними науковими центрами Росії, Білорусі, Молдови, Польщі, Угорщини, Німеччини, Великої Британії, США, Австралії, Мексики, Туреччини тощо, працюють видатні вітчизняні вчені.

Це єдина база орних земель Національної академії наук; науковий центр із багатою 70-річною історією. Його значимість для дослідження проблем землеробства, рослинництва, фізіології, генетики та селекції рослин безпрецедентна і прирівнюється до всесвітньо відомої Ротамстедської дослідної станції (Велика Британія).

На землях «Дослідного сільськогосподарського виробництва Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» (ДСВ) науковцями інституту було створено 90 високоврожайних сортів рослин, 68 з яких занесено до Державного реєстру сортів рослин України після проголошення незалежності.

Уперше за всю історію Державного сортовипробування України сорти селекції ІФРГ НАН України Смуглянка, Золотоколоса та Фаворитка сформували рекордний врожай зерна у 115—124 ц/га.

Колекцію цінних зразків сортів рослин інституту внесено до Державного реєстру наукових об’єктів, які становлять національне надбання. Цього року озима пшениця сорту Фаворитка, створена у ДСВ, забезпечила на Черкащині врожай 108—131,8 ц/га! Це найвищий рівень врожайності за всю історію України.

У 1961 році постановою Ради міністрів УРСР земля, щодо якої тепер триває судова тяганина, була передана в довічне використання і залишається державною, тож за визначенням не може бути передана в комунальну власність. Зазначимо, що будівництво житлових об’єктів біля цих закладів та прилеглих територій категорично заборонено. Забудова цих земель позбавляє можливості розвитку науково-експериментальної бази закладів НАН України й унеможливлює проведення наукових технічних та польових досліджень в оточенні котеджів.

До того ж вилучення земельної ділянки НАНУ призведе і до неможливості наукової діяльності та функціонування інших установ академії, зокрема Інституту електрозварювання імені Патона. Йдеться насамперед про підприємства, що входять до складу інституту, — ЗАТ «Дослідний завод зварювального устаткування», ДП «Дослідний завод зварювальних матеріалів», науково-інженерний центр «Матеріалообробка вибухом».

Відповідно до статті 150 Земельного кодексу, дослідні поля належать до особливо цінних земель. Перенести стаціонар на іншу земельну ділянку неможливо.

Проте інтерес Глевахівської селищної ради до земель, якими послуговуються підприємства НАНУ, виник давно. НАНУ, дослухаючись до потреб місцевого населення та йдучи назустріч Глевахівській селищній раді, передала їй понад 80 гектарів земель сільськогосподарського призначення, у тому числі за останні 10 років — 29,52 гектара.

Утім, для забезпечення сільгоспвиробників насінням зернових культур ДСВ має нарощувати площі орних земель. Позаяк господарство змушено шукати землі в оренду. Тому Глевахівській селищній раді було відмовлено у згоді на вилучення додаткових земельних ділянок.

Тоді рада (голова О. Шепеленко) розпочала судову тяганину про припинення користування земельною ділянкою ДСВ, вилучення її та визнання недійсним державного акта на землю ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» під приводом нецільового використання земель сільськогосподарського призначення для фактичного перерозподілу на користь Глевахівської селищної ради державних земель, які закріплено за ДСВ. І це за того, що велика кількість попередньо розданих радою земельних площ «гуляють» та заростають бур’янами. А на переданій їй раніше ДСВ земельній ділянці було збудовано житловий будинок, квартири в якому роздано не тільки мешканцям Глевахи, а й стороннім особам.

27 травня 2009 року Вищий Господарський суд задовольнив касаційну скаргу НАН України та скасував рішення Господарського суду Київської області від 30—31 грудня 2008 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30 квітня 2009 року, ухваливши рішення, яким відмовив селищній раді в задоволенні позову до ДСВ. Але Верховний Суд України своєю постановою від 18 серпня фактично віддає (!) державну ріллю селищній раді. Ще до засідання Верховного Суду в Інтернеті було розміщено повідомлення про продаж земельних ділянок, якими користується ДСВ. Задовго до ухвали ВСУ Глевахівська селищна рада почала виводити людей на поля ДСВ і роздавати ділянки на землях, які є державною власністю.

Утім, ідея знищення ДСВ народилася ще раніше. Незважаючи на протести НАН України, керівництво Васильківського району склало план проходження великої кільцевої дороги навколо Києва посередині найкращих земель наукового стаціонару ДСВ. Дарма, що поруч розташовані малородючі піски.

Незважаючи на листи Президента Ющенка та Прем’єр-міністра Тимошенко про необхідність вирішення питання перенесення траси — тобто прокладання дороги лише на 500—700 метрів вбік від стаціонару, це питання досі не вирішено.

Неможливо уявити, щоб в іншій країні так брутально знищували державну наукову базу, яку визнано національним надбанням, базу із світовим ім’ям. А держава натомість нічого не чинила, щоб захистити свою власність!

Жоден високопосадовець не зможе збудувати вілли на орних землях Московської сільськогосподарської академії імені Тімірязєва («ТСХА»), що за 5 хвилин пішого ходу від станції метро Петровсько-Розумовська, на орних землях, які розташовані в межах Москви, практично біля центру столиці Росії. Це не вдалося свого часу навіть Генеральному секретареві Микиті Хрущову.

Чи можна уявити подібний дерибан земель Ротамстедської сільськогосподарської станції? Чи мовчали б Її Величність Королева та Прем’єр-міністр? Що було б, якби у Маргарет Тетчер знищили Національний науковий центр?!

Чи став би лауреатом Нобелевської премії Норман Борлауг, яку він отримав за «зелену революцію» — короткостеблові сорти озимої пшениці, — якщо б американські можновладці замість щедрого фінансування розробок видатного вченого, забирали б землі в дослідної станції?

У блокадному Ленінграді люди гинули від голоду, але зберігали насіння. У сьогоденній Україні гроші знищують центр зерновиробництва світового рівня.

Україна є потужною аграрною країною. Створення та впровадження у виробництво високоврожайних сортів, сортів з високою якістю насіння є справою загальнодержавного значення, одним із найважливіших компонентів розбудови держави.

Орні землі ДСВ ІФРГ НАН України є національним надбанням, ключем до розвитку аграрного сектору України, і сьогодні, як і протягом багатьох років, вони забезпечують провідні компанії країни унікальним насінням.

Відібрати державні землі в Національної академії наук та будувати вілли на ріллі, де створюються сорти пшениці з потенціалом врожайності за 120 ц/га, — це зубожіння та дикунство. Якщо таке станеться, це буде знаковою подією, це буде свідчити про знищення майбутнього держави, її деградацію.

На підтримку законних вимог про захист державних інтересів, утвердження законності та правового порядку, збереження української науки та цілісності до Національної академії наук надходять численні звернення та листи наукової громадськості, трудових колективів, товариств, видатних вчених.

Звернення від трудових колективів на сьогодні підписали 1535 осіб.

Цього не повинно бути! Доля Національного наукового центру вирішується вже сьогодні! Втрата Центру буде означати початок знищення науки в Україні.

P. S. НАНУ звернулася до Президента та Прем’єр-міністра України з проханням захистити державну власність. Під зверненнями — понад півтори тисячі підписів провідних науковців майже сімдесяти наукових установ країни. 15 вересня народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти Володимир Полохало спрямував депутатське звернення з приводу передачі землі Національної академії наук у комунальну власність Глевахівській селищній раді під забудову до Генерального прокурора України Олександра Медведька.

Народний депутат Володимир Мойсик звернувся листами до Голови Верховного Суду України Василя Онопенка та Генерального прокурора Олександра Медведька з вимогою «ретельно розібратися у цій справі й за наявності процесуальних можливостей переглянути її» та «прийняти рішення прокурорського реагування».

Постановою Верховної Ради України № 1011-VІ від 19.02.09 р. утворено Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України (голова — народний депутат К. Бондарєв) з питань розслідування фактів порушення посадовими особами державних адміністрацій Київської області Конституції України і чинного законодавства України під час надання та переоформлення прав на земельні ділянки. На розгляді в цій комісії — питання про незаконне захоплення земель НАНУ у Глевасі.

Володимир МОРГУН, герой України, академік НАН України;

Костянтин СИТНИК, академік НАН України.