Роботу розблоковано, але до компромісу ще далеко

 Заступник голови фракції Партії регіонів Ганна Герман стверджувала: триває звичайне засідання парламенту, тож немає підстав змінювати процедуру прийняття рішень, і голосування має відбуватися у звичайному режимі. А лідер фракції БЮТ Іван Кириленко заявив: біло-сердечні підтримають пропозицію про зміну способу голосування, але «в театрі абсурду не братимуть участі», бо соціальні законопроекти в авторстві регіоналів — «божевільні». «НУ—НС» також підтримав пропозицію В. Литвина. А лідер КПУ Петро Симоненко закликав проголосувати проекти соціальних законів у пакеті з законопроектами про мораторій на зростання цін на товари першої необхідності, житлово-комунальні послуги, ліки тощо.

За проект постанови про зміну способу голосування щодо законопроектів про підвищення розміру державних соціальних стандартів проголосували 240 депутатів. Фракція Партії регіонів не голосувала.

Парламентарії розглянули три проекти законів про зростання соцстандартів — литвинівця Олега Зарубінського, регіоналів Михайла Папієва та Олександра Пеклушенка. О. Зарубінський пропонував підвищити прожитковий мінімум з 

1 листопада 2009 року до 701 грн., з 

1 січня 2010 р. — до 825 грн., а до кінця 2010 р. — до 875 грн. А мінімальну зарплату збільшити з 1 листопада до 744 грн., з 1 січня — до 860 грн., до кінця 2010 р. — до 922 грн. Депутат переконував, що цифри, які нині закладено до прожиткового мінімуму, «не сумісні із поняттями життя та прожитковий», не забезпечують не лише соціальні, а й фізіологічні потреби людини. Парламентарій також нагадав, що за Європейською соціальною хартією мінімальна зарплата має становити 2,5 прожиткового мінімуму. Однак Україна не квапиться ратифіковувати цю хартію.

Згідно із законопроектом Михайла Папієва, з 1 січня 2010 року розмір мінімальної зарплати має становити 930 грн., з 1 квітня — 945 грн., з 1 жовтня — 980 грн., з 1 грудня — 1000 грн. А в поточному році мінімальна зарплата має зрости з 1 жовтня до 865 грн., з 1 грудня — до 900 грн. Прожитковий мінімум з 1 жовтня має становити 897 грн., з 1 січня — 925 грн., з 1 квітня — 938 грн., з 1 липня — 957 грн., з 1 жовтня — 983 грн. «Уряд звітує, що грошей немає. Гроші є. Прозвітуйте, будь ласка, куди вони поділися», — закликав М. Папієв, представляючи свій законопроект.

Олександр Пеклушенко пропонував ще кардинальніші цифри: збільшити прожитковий мінімум з 1 вересня 2009 р. до 1635 грн., мінімальну зарплату — до 1500 грн., а з 1 грудня мінімальна зарплата, за його підрахунками, має становити 1750 грн. Депутат обрахував ці цифри так: помножив мінімальний споживчий кошик на ті ціни, які сьогодні є на ринках і у магазинах. І заявив, що співавтором цього законопроекту «можна вважати Юлію Тимошенко».

Уряд переконував у тому, що сьогодні підвищити істотно зарплати і пенсії нереально, і це призведе до зростання інфляції та подальшого стрибка цін. В. о. міністра фінансів Володимир Матвійчук заявив, що ціна питання про зростання соціальних стандартів — до 470 мільярдів гривень. А таких грошей у держави немає. Підвищення розміру мінімальної зарплати, за його словами, призведе до закриття підприємств або ж до звільнення щонайменше 20 відсотків працівників.

\Під час обговорення кожна політична сила міцно стояла на своїх позиціях. Регіонали наполягали на результативному голосуванні з підвищення соціальних стандартів і пропонували повернутися до голосування у звичайному режимі. «Ми знаємо, де є ресурси, нам треба спонукати уряд, щоб він займався реальним сектором економіки. У нас є резерви, є ресурси, треба об’єднатися і в першу чергу допомогти людям», — переконував Ярослав Сухий. Михайло Папієв продемонстрував порівняльну таблицю: скільки продуктів і товарів першої необхідності можна було придбати за мінімальну пенсію і зарплату рік тому і зараз — у півтора рази менше. І як аргумент навів те, що європейські країни підвищують зарплати й пенсії, а Україна за рівнем оплати праці серед європейських країн посідає передостаннє місце.

Комуністи вирішили голосувати за всі подані законопроекти у першому читанні. Натомість бютівці голосувати «за» не збиралися. Іван Кириленко вибачився перед людьми за те, що зараз немає змоги суттєво підвищити зарплати і пенсії; він запевнив, що уряд працює над зростанням соціальних нормативів, але з реальних, а не популістських джерел, пропонуючи встановити податок на нерухомість, дорогі авто тощо. Литвинівці закликали громадян «не вірити тим, хто страждає за людей через вікно «Мерседеса» чи з заблокованої трибуни, і підтримували проект О. Зарубінського. В «НУ—НС» думки депутатів, як зазвичай, лунали різні. «Соціальні питання давно стали розмінною монетою для політиканів», — стверджував В’ячеслав Кириленко. «Економити треба не на соціальних стандартах, а на зайвих адміністративних видатках, зменшення тиску на економіку дасть значно більше користі, аніж придушення соціальних стандартів», — зазначила Ксенія Ляпіна.

Підсумовуючи дискусію, глава парламенту Володимир Литвин нагадав, що частка заробітної плати у собівартості продукції у нас чи не найнижча серед європейських країн — на одиницю заробітної плати український робітник приносить роботодавцю утричі більше доходів, аніж за кордоном. «І це повинні взяти до уваги всі уряди — які були, є і які будуть, — підкреслив В. Литвин. — Нам не потрібно змагатися у тому, хто більше любить людей, а треба вийти на позитивний сценарій нашої діяльності». Голова Верховної Ради також зауважив, що рішення парламенту про зміну способу голосування вже скасувати не можна. В. Литвин поставив на голосування проект рішення про продовження ранкового засідання до встановлення результатів голосування з питання, що розглядалося, але за це проголосували лише 177 депутатів. Отож голосування за законопроекти про соціальні стандарти було перенесено на вечірнє засідання.

Під час пленарного засідання у дипломатичній ложі перебувала велика група колишніх депутатів Європейського парламенту.