Хоча четверо підприємців і не здогадувалися про фантастичні суми на своїх рахунках, за це вони разом сплатять 23 мільйони гривень.
Ще у 2006 році керівництво ТОВ «ТВК «С.» вирішило розробити схему відходу від податків, оформивши чотирьох своїх працівників приватними підприємцями в різних районах Запоріжжя. Отже, підлеглі Ф., Є., К. та Кл. умовно вийшли з розряду звичайних робітників і стали представниками малого бізнесу.
Відтоді оптова торгівля будівельними матеріалами велася через них на умовах комісії. Перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, новоспечені підприємці сплачували лише по 200 гривень єдиного податку щомісяця. Товар реалізовували юридичним та фізичним особам, кому не потрібні були підтверджувальні документи та податкові накладні. Зате мільйонна виручка «живими грошима» йшла до ТОВ «ТВК «С.». А там її намагалися підвести під статтю валових витрат. Тільки за друге півріччя 2007 року та перше півріччя 2008-го в такий спосіб було приховано від оподаткування майже 3,3 мільйона гривень. От тільки фіктивні підприємці з того нічого не мали. Отримуючи лише щомісячну платню, вони навіть не здогадувалися, що через рахунки їхніх «фірм» «прокручувалися» шалені гроші.
І це вийшло їм боком. У рамках планових перевірок податківці розплутали всю схему. Зокрема, громадянка Ф. згідно зі звітами 2006—2008 років отримала виручку від реалізації в сумі майже 950 тисяч гривень. А ось за даними книги обліку доходів та витрат, виписок банку та актів звірок її трирічна виручка становила понад 48,5 мільйона гривень. Звідки ж така розбіжність? Насправді під час торгівлі комісійним товаром до загального обсягу виручки включалася не вся отримана сума, що надходила на розрахунковий рахунок та до каси, а лише комісійна винагорода за реалізацію будматеріалів.
Ураховуючи те, що у підприємців спрощеної системи оподаткування граничний обсяг реалізації має становити 500 тисяч гривень на рік, їм необхідно було перейти на загальну систему оподаткування та зареєструватися платниками ПДВ. В іншому разі доводиться сплачувати штрафи і відшкодування податку до бюджету. Звичайно, за три роки цього жоден із чотирьох не зробив. А власники мовчали — адже схема працює!
Так само «погоріли» й інші підставні особи. За три роки Є. «наторгував» замість 403 тисяч офіційних понад 16,5 мільйона «тіньових» гривень, К. — замість 750 тисяч — майже 29 мільйонів гривень, Кл. — не 896 тисяч, «засвічених» у звітах, а близько 28 мільйонів гривень... Такого держава не пробачає. І хоча суми податків та донарахувань адекватні сумам порушень, для звичайних найманих працівників вони означають катастрофу. Бо так званому приватному підприємцю Ф. донараховано понад 12 мільйонів гривень, Є. — 3,8 мільйона гривень, К. — майже 7 мільйонів. Усі вони, до речі, не погодилися з податковими повідомленнями-рішеннями та намагаються оскаржити їх. Наприклад, Кл. — у Запорізькому адміністративному суді. Однак суд, у свою чергу, своєю постановою вже відмовив у задоволенні позову.
Тож навіть якщо четверо горе-бізнесменів і справді не знали про оборудки, котрі провертали за їхніми спинами працедавці, це не звільняє їх від відповідальності. От тільки хто сплачуватиме мільйонні штрафи після безнадійної процедури оскарження (закон на боці держави) — вони самі чи «розумний» власник, наразі невідомо.
Микола НІКІТЧЕНКО, старший податковий інспектор ДПА в Запорізькій області.