Яблуко в нагороду за вірші

На південнокорейському острові Чеджу в серпні нинішнього року проходили ІІІ всесвітні Дельфійські ігри. Участь у них брали близько 600 представників з 54 країн і регіонів світу. Вони змагалися у мистецьких конкурсах з 18 дисциплін у таких категоріях: музичні, театральні, візуальні, лінгвістичні, комунікативні, соціальні та екологічні мистецтва, архітектура.

Україну представляла відома поетеса і культуролог, лауреат багатьох міжнародних літературних премій, дружина Надзвичайного і Повноважного Посла України в Китайській Народній Республіці Юрія Костенка Людмила Скирда. Запрошення вона отримала персональне: у червні відбулася презентація її книги «Сливовий дощ», яка вийшла друком у Сеулі з перекладом корейською мовою. На презентації було багато діячів корейської культури, вчених, журналістів. Ініціатором запрошення стала професор Сан-Хі Чин, член Національної Дельфійської ради Республіки Корея і водночас арт-директор Дельфійських ігор-2009 з мовних мистецтв, яка довідалася про Людмилу Михайлівну з корейських газет.

Дуже цікаво, як розповіла Людмила Скирда авторові цих рядків, проходив поетичний конкурс «Дні поезії і музики», власне, в якому вона і виступала. Там 20 поетів з Японії, Франції, Єгипту, Кореї, Індії, Норвегії, Нігерії, Монголії, Південної Африки та України три дні декламували свої твори у супроводі надзвичайно цікавих музичних аранжувань. Виступ нашої конкурсантки супроводжували звуки біви, що нагадує українську бандуру. Всі учасники читали свої твори рідною мовою, а на великих екранах ішов переклад корейською та англійською. Аудиторія сприймала на слух загальну мелодію різних мов. У Великому театрі Чеджу при цьому не було жодного вільного місця. «Я закінчувала читати, минало кілька миттєвостей, доки зал усвідомлював, а потім вибухав оплесками. Це настільки зворушливо! Це так радувало і вселяло справжній оптимізм!», — ділиться враженнями Людмила.

Історія Дельфійських (Піфійських) ігор, які ще називають Культурною олімпіадою, бере початок з 582 року до н. е. Вони проходили регулярно за рік до Олімпійських ігор і складалися лише з музичних змагань (виконання гімнів на честь Аполлона, Бога сонячного світла, краси, мистецтв, поезії під акомпанемент кіфари). У VІ столітті до н. е. до них додалися змагання атлетів і гонки на колісницях. Як нагорода переможцю вручалося яблуко або лавровий вінок. У 394 році н. е. вони були заборонені одночасно з Олімпійськими візантійським імператором Феодосієм як язичницькі. Нині у світі йде процес їхньго відродження. І всесвітні Дельфійські ігри сучасності пройшли 2000 року в Москві, ІІ — у Малайзії 2005 року. Рух шириться. Уже проводяться юнацькі Дельфійські ігри (у грудні 2005 року такі навіть проходили у Києві), Європейські, Ігри країн СНД тощо.

— Девізом Всесвітніх Дельфійських ігор цього року було «Tunіng іnto nature» («Налаштовуючись на природу»), — розповідає Людмила Скирда. — Я вважаю, що в людства немає сьогодні важливішої проблеми, ніж збереження світу, біосу і хлорофілу. Саме ця ідея має стати консолідуючим девізом сучасності. І саме ця ідея органічно поєднується з мистецтвом, яке, як і природа, вічне й прекрасне. Природа разом з мистецтвом, вірою, завжди була, є і буде духовним опиттям людини на Землі. Усі країни на Дельфійських іграх представляли краще, і це краще лишило у душах людей незабутні солодкі спогади.