Продуктивність і цілеспрямованість Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти приємно вражає. Маю на увазі передусім роботу народних обранців у сфері інноваційного розвитку країни. Не минуло й трьох місяців, канікулярних, між іншим, після резонансних парламентських слухань із згаданої тематики, як комітет спільно з Національною академією наук зробив черговий крок. Парламентарії з ученими провели прес-конференцію «Роль науки та інновацій в подоланні світової економічної кризи».
На ній своїми думками поділилися відомі академіки Володимир Полохало, голова профільного комітету Верховної Ради, Богдан Данилишин, міністр економіки, Валерій Геєць, директор Інституту економіки та прогнозування НАНУ, Юрій Пахомов, директор Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАНУ. У своїх коротких, але змістовних виступах вони зазначили, що в сучасному світі якість управління інноваційними процесами та їх державне стимулювання стали визначальним чинником конкурентоспроможності національних економік.
Більшістю держав, які свій економічний розвиток пов’язують із здобутками науки та активними інноваційними процесами, розроблені документи, що визначають концептуальне та стратегічне бачення національної інноваційної системи (НІС). Такий документ уперше було розроблено у США, його мають Велика Британія, Франція, Німеччина, інші країни ЄС, а також Росія, Білорусь, Казахстан... Ключова роль у формуванні НІС належить державі.
В Україні, починаючи з 90-х років минулого століття, на жаль, закріплюються тенденції до технологічного відставання від розвинених країн. Проявом цього стає зниження конкурентоспроможності національної економіки, гальмування розвитку високотехнологічних галузей промисловості, падіння рівня кваліфікації робочої сили. Це зумовлює деградацію матеріально-технічної бази наукових та науково-технологічних досліджень, переважне впровадження в Україні запозичених технологій не найвищої якості, зростання ролі іноземних інвесторів, перетворення її на ресурсний придаток країн-лідерів.
Сподівання на те, що приватизація та ринковий механізм автоматично забезпечать модернізацію економіки через включення інноваційних чинників — не справдилися, зазначали виступаючі. В Україні переважна більшість приватних підприємств не реконструйовано, не модернізовано, тому вони й виявилися неконкурентоспроможними на світових ринках, що з усією очевидністю підтвердилося під час нинішньої світової кризи. Зокрема, зменшується кількість інноваційно активних підприємств (26 відсотків у 1994-му проти 13 відсотків у 2008-му).
Ситуація, що склалась в цій сфері, робить нагальною розробку такої державної політики, яка забезпечувала б розширене відтворення об’єктної бази інноваційної діяльності та незворотній вплив інновацій на економічне зростання країни.
Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію розвитку національної інноваційної системи.
У рамках прес-конференції було презентовано книжку «Стратегія інноваційного розвитку України на 2010—2020 роки в умовах глобалізаційних викликів», підготовлена Комітетом з питань науки і освіти. Науково-практичне видання містить матеріали обговорення проблем інноваційного розвитку держави під час парламентських слухань, проект Стратегії інноваційного розвитку. У ньому надруковано також статті про концепції, стратегії, пріоритети інноваційної політики зарубіжних країн та регіонів України. Знаково, що книжка побачила світ у проголошений Євросоюзом рік креативності та інновацій.
Володимир Полохало висловив надію, що проект Стратегії після доопрацювання комітетом підтримають народні депутати і ухвалюють її як закон. А він, у свою чергу, має стати стратегією майбутнього Президента і його команди, вважають учасники прес-конференції.
— У пасивному депресивному суспільстві інновації неможливі, — зазначив Юрій Пахомов. — Разом з тим інновація для корупції — смерть. Обмежуватися лише технізацією не можна. Ми маємо пройти етап споживчої стриманості й навіть жертовності, як це зробили свого часу в США, Англії, Китаї, де сповідують цінності творення.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
