На розгляді у Верховній Раді перебуває законопроект «Про великий Державний герб України», внесений суто жіночим колективом народних депутатів від різних фракцій — Оксана Білозір (НУ—НС), Ганна Герман (Партія регіонів) та Катерина Ващук (Блок Литвина).
Затвердження великого Державного герба України — це конституційна норма. Стаття 20 Основного Закону визначає, що «великий Державний герб України встановлюється з урахуванням малого Державного герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України». Постановою Верховної Ради від 19 лютого 1992 року «Про Державний герб України» було затверджено тризуб як малий Герб України та як головний елемент великого Герба України. Однак з моменту прийняття Конституції пройшло вже тринадцять років, а великий Державний герб України донині не затверджено.
«Великий Державний герб України — є символом, який відображає стрижневі засади зародження, формування та оформлення української державності, — стверджують автори законопроекту в пояснювальній записці. — У ньому віддзеркалюється історія України, генезис українського народу, процес трансформації спільноти людей, які проживали на одній території, в українську націю. У просторі часу великий Державний герб України є уособленням об’єднання української історії: прадавніх часів, величі княжої доби, героїзму козацької епохи, періоду національно-визвольних воєн, відновлення незалежності Української держави. Цей символ відображає процеси формування принципів демократії, ідеї соборності та державного суверенітету».
Як же виглядатиме великий Державний герб за задумом ініціаторів законопроекту? Він складатиметься із зображення золотого тризубу — Знака Княжої Держави Володимира Великого (малого Державного герба України), увінчаного символом християнства — хрестом. Хрест відображає апостольність християнської віри держави, захист божественної сили над українським народом та землею. Тризуб — символізує єдність небесної і земної, духовної і природної сфер українського світу. Справа і зліва золотого знака — колоски пшениці, жита і ячменю. Вони також мають свою символіку: колоски є символом хліба, врожайності, родючості землі та процвітання, відображають працьовитість і єдність народу. Кожен злак має також своє смислове навантаження: пшениця — символізує вічність, жито — життя, плодючість, достаток, щастя, добробут і злагоду в родині. Ячмінь символізує прадавнє коріння, оскільки він належить до числа найдревніших культурних рослин. Його присутність у структурі герба має стати даниною величезній ролі хліборобства в історії нашого народу.
Під знаком тризуба — зображення перехрещених козацьких шаблі та мушкета; шабля і мушкет покриваються стрічкою, що поєднує національні кольори — синій та жовтий. На стрічці девіз — «З нами Бог і Україна», знизу стрічки — кетяг калини. Шабля і мушкет символізують героїчну добу в історії українського народу — період козацької держави та національно-визвольних воєн. Саме шабля і мушкет, як символи подвигів козацтва, його нестримного прагнення до створення незалежної держави, традицій братерства, демократії та повноправності народу, були невід’ємними атрибутами офіційного герба Війська Запорізького в XVІ—XVІІ cт. Мушкет розташований так, ніби він знаходиться на плечі козака, який стоїть на сторожі. А шабля нібито знаходиться в піхвах у козака і в будь-який момент її можна вихопити. Включення цих елементів до символіки герба означає, що українська держава перебуває під надійним захистом.
Жовто-сині кольори символізують велич, красу, безкрайнє небо і безмежні простори пшеничного українського поля. У духовному плані синій колір символізує духовну зрілість, а жовтий — нескінченність людського життя. А у поєднанні ці два кольори знаменують взаємозв’язок минулого і майбутнього. Девіз «З нами Бог і Україна», стверджують автори законопроекту, є уособленням міжчасового об’єднання народу, присутності повсякчасної віри у силу й могутність своєї держави. Калина — це символ України-дівчини, материнства і любові. Калина вважається «деревом життя», що пов’язує минуле з майбутнім, символізує опору молодших поколінь на старші, розвиток і стрімкий рух уперед.
Автором зображення герба стала київський геральдист Олена Тарасюк.