Як зробити державні закупівлі прозорими та мінімізувати корупцію? Про це йшлося під час організованого Комітетом Верховної Ради з питань економічної політики круглого столу на тему: «Сучасні аспекти державних закупівель». Його учасники, а це — народні депутати, урядовці, представники Євросоюзу та експерти — обговорили низку законодавчих ініціатив, котрі дозволять якщо не цілковито ліквідувати, то значно звузити можливості для розкрадання державних коштів під час тендерних закупівель.

Відкриваючи круглий стіл, народний депутат, голова підкомітету з питань державних закупівель Комітету Верховної Ради з питань економічної політики Альона Кошелєва наголосила, що основна мета обговорення — пошук шляхів вдосконалення системи державних закупівель з урахуванням рекомендацій та директив ЄС. «Нам бажано вже на етапі підготовки дійти єдиної думки як представників ЄС, так і вітчизняних експертів щодо урядового законопроекту про вдосконалення системи державних закупівель, і, зокрема, електронних закупівель», — сказала вона та додала, що вже під час другого читання до нього можна включити ідеї, котрі містяться в низці законопроектів, запропонованих народними депутатами.

Перший радник представництва Євросоюзу в Україні Хуана Мера Кабейо зауважила: хоча новий закон про державні закупівлі було ухвалено відносно недавно, у квітні 2014 року, проте ще потрібно чимало зробити, щоб українське законодавство відповідало Угоді про асоціацію з ЄС та розроблюваній дорожній карті реформ, яку планують затвердити у квітні цього року.

Тож заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Роман Качур переконував: Україна виконає взяті на себе зобов’язання. «Уряд створив робочу групу і спільно з міжнародними експертами працює над удосконаленням системи державних закупівель, результатом чого є поданий до парламенту законопроект», — зазначив він. Кажучи про ціну питання, урядовець повідомив, що у 2015 році державні закупівлі оцінюються у 140 мільярдів гривень, тому запровадження нових тендерних процедур та електронних торгів — це заощадження десятків мільярдів державних коштів. «Сьогодні ще дуже важливим є людський чинник, тому запровадження електронних торгів веде до його усунення та, відповідно, пов’язаної з цим корупційної складової», — підкреслив заступник міністра.

Таку думку висловила й голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна. «Головна причина корупції — це непрозорість тендерних процедур та наявність «людського чинника» і, відповідно, можливість домовлятися», — сказала вона та наголосила, що в основі всіх законодавчих ініціатив має лежати забезпечення найширшого доступу до держзакупівель, щоб кожен, хто має товар, мав можливість його продати. «Якщо обмеження доступу до торгів будуть більшими, то зменшиться конкуренція та збільшиться ціна і корупція. А зменшення попереднього контролю збільшить конкуренцію та зменшить ціну, що, зокрема, перевірено на досвіді Грузії», — переконана К. Ляпіна.

Водночас народний депутат Юрій Дерев’янко запропонував свій законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо уточнення деяких положень, що регулюють порядок здійснення державних закупівель, реєстр. № 1127), норми якого спрямовані на розширення сфери дії закону. «Вважаю, що закон про державні закупівлі має поширюватися на всі підприємства, в яких державна частка прямо чи опосередковано становить 50+1 відсоток. За часів Януковича дану норму було прибрано, бо це давало можливість безконтрольно витрачати державні кошти. На жаль, цю норму не було відновлено і в законі, ухваленому у квітні минулого року, а оскільки загальний обсяг державних закупівель у цьому сегменті становить близько 100 мільярдів гривень, то ефект від її впровадження може сягнути 15—20 мільярдів гривень», — сказав народний депутат у коментарі «Голосу України». За словами Ю. Дерев’янка, для нього — загадка, чому в умовах дефіциту державного та місцевих бюджетів цю норму досі не відновлено: «На жаль, в урядовому законопроекті цього немає, тому я вніс відповідний законопроект». Водночас парламентарій цілковито підтримує положення законопроекту №1551 стосовно запровадження електронних торгів, подачі заявок в електронний спосіб та застосування електронного документообігу, що здешевить сам процес і дозволить чітко зафіксувати, хто брав участь у тендері та які умови пропонував.

Довідково

Урядовий законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо вдосконалення системи державних закупівель та електронних закупівель, реєстр. 

 

№ 1551) розроблено на виконання плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію з ЄС. Пропоновані зміни передбачають запровадження обов’язкових електронних торгів, створюють умови для унеможливлення умисного їх блокування, надають можливість вносити зміни до запиту цінових пропозицій, що дозволить збільшити конкуренцію та знизити корупційну складову.

На знімку: народний депутат України Альона Кошелєва та керівник Проекту ЄС Юджин Стюарт.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.