Одне слово — порода

Зоотехнік за спеціальністю та покликанням Валентина Назаркевич (на знімку) із села Брищі Млинівського району за двадцять тисяч гривень придбала дві породисті корови. І не пошкодувала, бо ті щодня дають майже сто літрів молока.

Всього ж в особистому господарстві Назаркевичів сім корів. За один день від них селяни здають заготівельникам у середньому двісті кілограмів молока. Проте, коли мова заходить про середньостатистичний показник, Валентина Арсентіївна не вельми любить його «виводити». Річ у тім, що головним чином такий високий показник забезпечують дві корови — Кармеліта і Кармела голштинської породи (на знімку).

— Я як зоотехнік про цю високоякісну породу знаю давно, — розповідає Валентина Арсентіївна. — А торік про неї ми з чоловіком Миколою повели, як кажуть, конкретну мову. Річ у тім, що ми заготовляємо і здаємо молоко компанії «Галичина», зв’язки якої ширяться по всій Україні. Отож приїздить до нас молоковоз і водій каже: «А ви знаєте, що на Хмельниччині є господарство, яке розводить «чистокровних» корів, що за день дають по 50 літрів молока...»

— Ми з чоловіком одразу почали цікавитися такими рекордсменами. Навіть поїхали на розвідку у село Квітневе Білогірського району Хмельницької області, де працює племінне господарство. Там наяву переконалися, що 50 літрів молока за день від однієї корови — не вигадка, а реальність, — продовжує господиня. — Втім, «виписувати» нам таких корів ніхто не хотів. Вони у господарстві — на вагу золота. І все-нам вдалося досягнути домовленості. За дві корови (одна вагою 685, інша — 715 кілограмів) торік ми заплатили 20 тисяч гривень. Задля цього довелося навіть у «Галичини» позичати гроші. А вже під час першого доїння я була приємно здивована — за вранішню дойку молоко від однієї корови не вмістилося у 15-літрове відро. Загалом нині 45—50 літрів молока у день для «чистокровних» корів Кармеліти і Кармели — норма.

Цей показник, звичайно, залежить від якості корму, зауважує Валентина Арсентіївна. Якщо випасати худобу на звичайній траві, молока дещо менше, якщо ж на люцерні, надій збільшується.

— Отож спеціально для випасу корів ми посіяли люцерну та конюшину, — ділиться досвідом господиня. — І цей корм корови залюбки споживають. Маємо вже два приплоди від Кармеліти і Кармели. Двоє телят продали односельцям. Решту — залишили для себе. Отож у Брищах поголів’я голштинської породи зростає. І так, на мій розсуд, має бути. Треба розводити високопродуктивне стадо. Звичайно, спочатку воно влетить у добру копійчину, але швидко окупиться. А за «нормальної» ціни за молоко, а не тієї, що зараз (від гривні 10 копійок до гривні 50 копійок за літр), взагалі можна мати гарний прибуток. Отже, я ратую за голштинську породу. 

Зрештою, порода — це лише одна складова успіху. Навіть від породистих корів молоко само не потече у дійницю. Потрібно докласти чимало зусиль, щоб досягти хорошого результату.

Рівненська область.