Фестиваль у пасторальному стилі.

У кожного культурно-мистецького заходу — свій колорит, свій неповторний стиль. У «Боромлі» він невибагливий і простий, невимушено-пасторальний і, якщо згадати часто вживане нині словечко «гламур», абсолютно антигламурний.

Добре це чи погано? Фестиваль живе дев’ятнадцять років, і це вже саме по собі неабияке досягнення. Бувало за цей період різне: його старожили можуть пригадати і зіркові злети, і чималі труднощі, що спіткали культуру загалом, а сільську — особливо. Проте, хоч би там як, щороку протягом двох серпневих днів представницьке журі оцінює хист конкурсантів із різних регіонів України, щороку напередодні золотої осені на Слобожанщині звучать урочисті ноти відкриття пісенного свята в парку імені Петра Чайковського і щороку велика громада збирається на стадіоні, щоб укотре переконатись у тому, що українська пісня не просто «не вмре, не загине», а й переживе всі негаразди, щоб злетіти ще вище на зміцнілих крилах натхнення.

Головним організатором «Боромлі» виступає Асоціація діячів естрадного мистецтва України. Проте не буде перебільшенням, якщо скажемо: якби не добра воля тростянчан та колосальна організаційна, моральна, матеріальна підтримка і сумської обласної, і місцевої влади, фестивалю просто не було б. «Щоб свято мистецтва відбулося, залучаємо не лише бюджетні, а й спонсорські кошти, — каже голова Тростянецької райдержадміністрації Сергій Бабич. — Цьогоріч ця сума становила понад 30 тисяч гривень. І це не менше, ніж минулого року. Сподіваємось, що «Боромля», будучи своєрідною мистецькою візитівкою краю, надалі більше приваблюватиме туристів, відтак сприятиме розвитку інфраструктури регіону».

Свого часу ідея заснування єдиного в Україні саме сільського фестивалю мистецтв, яка належить мешканцю Боромлі та великому патріоту свого села Івану Васильовичу Коломійцю, виявилась удалою й міцно проросла корінням на сумській землі. Фестиваль, де народилося чимало популярних пісенних творів, славу якому принесли імена таких зірок української естради, як Анатолій Горчинський, Василь Зінкевич, Ніна Матвієнко, Алла Кудлай та багато інших, — справді необхідний і виконавцям для вдалого творчого старту, і, найголовніше, людям села, які за щоденною важкою працею та нескінченними турботами зуміли зберегти любов до пісні, до українського слова, зворушливу і щиру здатність бути щасливими від зустрічі з мистецтвом.

Кому захід з кожним роком потрібен, на жаль, дедалі менше, то це відомим, популярним артистам, які протягом останніх років «Боромлю» нехтують. Утім, не поспішаймо їх засуджувати. На наше запитання, які можливості «розкрутки», інакше кажучи, популяризації своєї творчості, надає участь у фестивалі визнаним виконавцям і конкурсантам-переможцям, голова Асоціації діячів естрадного мистецтва Віктор Герасимов зазначив, що, окрім ротації їх творів у програмах Національної радіокомпанії, щось інше запропонувати складно. Додавши при цьому, що «комерціалізація» сучасного мистецтва його не цікавить. А тим часом, за словами заступника начальника управління культури і туризму Сумської ОДА Любові Никонової, грошовий внесок учасника конкурсної програми становить 800 гривень. Хіба це не комерціалізація? Хіба не заслуговують справжні таланти з глибинки на безкоштовну участь принаймні в «народному», як позиціонують його організатори, фестивалі?

Яскрава, дзвінкоголоса, видовищна «Боромля» була, є і, напевно, буде, але змін на двадцятому році свого існування вона таки потребуватиме. І, либонь, організаторам творчого дійства, фахівцям, які чудово володіють ситуацією, що панує в середовищі сучасної української естради, наступного року буде про що потурбуватись. Інакше втрати, якими «Боромля» вже відзначається, стануть необоротні. А це, зокрема, крім уже згаданої відсутності «зірок», брак коштів (Міністерство культури не виділило жодної копійки), певне «звуження» фестивальних рамок, адже раніше боромлянські концерти проходили не лише у Тростянці, а й у самій Боромлі та Сумах, та інші чинники, які аж ніяк не спрацьовують на зміцнення авторитету фестивалю у творчому середовищі. І, ймовірно, призведуть до того, що пісенне свято відбуватиметься не щороку, а раз на два роки — принаймні в управлінні культури і туризму Сумської ОДА цю інформацію не спростовують.

Тим часом цікавість до «Боромлі» з боку мистецьких колективів не втрачено — і це найголовніше. У цьогорічній конкурсній програмі взяли участь близько 60 учасників із Сумської, Полтавської, Хмельницької областей, Києва та АР Крим (це дещо менше, ніж минулоріч). Загалом на сцені Тростянецького будинку культури демонстрували свої таланти понад 400 аматорів та професійних артистів.

Володарями Гран-прі стали жіночий вокальний ансамбль «Срібні роси» Тростянецького РБК, виконавиця із Сум Наталія Фоломєєва, танцювальні ансамблі «Підківочки» з Полтавської області та «Арабеск» (Хмельницька область). 

Увечері для глядачів, яких не злякав навіть дощ, відбулось улюблене дійство на місцевому стадіоні — великий гала-концерт, що завершився очікуваним феєрверком. І, сказавши фестивалю «до побачення», залишається лише сподіватись, що не загублять «Боромлю» дорогою до ювілею і що наступного, ювілейного, року фестиваль постане оновленим, яскравим, сучасним і кращі артисти вважатимуть для себе за честь виступати на ньому, а здобуте в його конкурсній програмі Гран-прі буде першою сходинкою до справді зіркової кар’єри.

Сумська область.