Два вітряки, біоустановка для виробництва газу із гною, сонячні батареї, котли для спалювання подрібненого гілля дерев, установка для виготовлення біодизеля з олійних культур, тепловий насос для використання геотермальної енергетики землі — всі ці види альтернативних джерел енергопостачання запроваджуються в одному населеному пункті Вінниччини, селі Северинівка, що у Жмеринському районі.
Верба — найдешевше паливо
— Ми намагаємося максимально відійти від традиційних джерел енергопостачання, — каже сільський голова Северинівки Олександр Христюк. — Наприклад, чотири роки тому село газифікували. Але вже нинішньої зими приміщення сільради і дитячого садка не будемо опалювати газом. Дуже дорого. Встановлюємо котли, що працюють на подрібнених гілках дерев. Маємо машину для подрібнення тріски. У таких котлах горить усе, навіть оте сухе бадилля будяків, що ви бачили за селом на території занедбаних тваринницьких ферм.
Щоб мати запас сировини, нинішньої весни посадили дві тисячі саджанців енергетичної верби. «Таке дерево швидко росте, так само швидко відновлюється, його будемо використовувати для спалювання у котлах, — продовжує сільський голова. — Я категорично проти того, щоб вирубувати і спалювати ліс, як це подекуди робиться. Щодо лісів, то їх, на мою думку, безпідставно відібрали в територіальних громад. Тепер ними користуються інші, громада від того не має, даруйте, навіть тріски. А садили й доглядали свого часу ці ліси наші батьки й діди. Плоди пожинають підриємливі люди. Але це, як кажуть, інша тема».
Дитсадок та амбулаторія за воду не платять
Торік у Северинівці завершили будівництво нового водопроводу. Водопровідні мережі розтягнулися по селу майже на тридцять кілометрів. Для їхнього обслуговування створили комунальне підприємство «Северинівське». «Особливістю нашого водопроводу є те, що воду з артезіанської свердловини допомагає качати вітряк, — каже керівник комунгоспу Леонід Ратушняк. — Вітряк працює паралельно з електронасосом. Якщо насос включаємо тільки у нічні години, з десятої вечора до п’ятої ранку — в такий час найдешевший тариф сплати за електрику, — то вітряк крутить своїми лопатями день і ніч без зупинки. Звичайно, вітряк виконує меншу частинку роботи, але економія все одно відчутна.— Завдяки такій економії у нас з’явилася можливість звільнити від сплати за використану воду дві бюджетні установи — дитячий садок та амбулаторію, — зазначає сільський голова. — На останній сесії прийняли ще одне рішення — встановили пільги фронтовикам на оплату за воду. Кожен із них має право безкоштовно використати протягом місяця два кубометри води.
Струм для спортзалу, — продовжує Олександр Христюк, — вироблятиме вітряк. Уже встановили його. До речі, робили це силами своїх сільських спеціалістів. Хоч вітряк іноземного виробництва, хлопці вникли у всі тонкощі. Випробували. Працює, як треба.
Газ — із гною, дизель — з ріпаку
Дві біоустановки випробували в Северинівці. Одну з них — для виробництва газу із гною — встановили поруч із приміщенням пожежного депо. Його планують обігрівати саме таким видом палива. «У місцевому сільгосппідприємстві є свиноферма, — каже сільський голова. — Невелика, приблизно на сто голів. Гною вистачить, кажуть фахівці. Раніше доводилося чути, що газ можна виробляти з коров’ячого гною, бо він має густішу фракцію. Але ми переконалися в тому, що й із свинячої «жижі» горить блакитний вогник. Після випробування виробники установки ще допрацьовують технологію. З часом запустимо її в дію.
Перші десятки літрів дизельного пального з ріпаку виробили в селі на іншій установці. Її запропонували науковці Вінницького національного технічного університету. Це їхня розробка і їхнє виробництво. Поки що також тривають роботи з налагодження й удосконалення роботи біодизельної установки. Науковці обіцяють селянам забезпечити їх дизпаливом з альтернативних джерел — олійних культур.
Земля теж дає тепло
Використати геотермальну енергетику землі для обігрівання приміщення сільської амбулаторії запропонували підприємці однієї з фірм Вінниці, які реалізують теплові насоси. «Більше половини коштів, а це сто тисяч гривень, ми вже знайшли на придбання такого насоса, — сповнений оптимізму сільський голова. — Тепер шукаємо решту, треба ще шістдесят тисяч гривень. Тоді будемо обігрівати амбулаторію теплом землі».
Співрозмовник так пояснив технологію роботи теплового насоса: в землю на відповідну глибину закопують електроди, з їх допомогою тепло передають далі в насос, який поставляє його в приміщення. «Звичних батарей опалення в амбулаторії не буде, — пояснює Олександр Христюк. — Для опалення використаємо принцип так званої теплої підлоги. Від неї буде йти тепло по всьому приміщенню. Лікарі кажуть: головне, щоб ноги були в теплі. От ми й перевіримо їхнє твердження».
Звідки гроші в сільради?
Сільським головою Олександра Христюка вперше обрали у 2002-му. Відтоді він жодного дня не сидів склавши руки. «Я міг би плакатися так само, як це робить дехто з моїх колег, — каже співбесідник. — Мовляв, немає грошей, а без них нічого не зробиш. Але в нас у селі понад дві тисячі мешканців. Більшість із них підтримали мене і чекають, що я зроблю для громади. Ми з депутатами пішли тим шляхом, на якому, як кажуть, лежать гроші навіть у наш непростий час. Їх треба тільки зуміти взяти».
В області вже понад п’ять років проводять конкурси територіальних громад. Северинівка постійно бере в них участь. Такі само проводять у масштабах держави. Брали участь і в міжнародному конкурсі благодійного фонду «Східна Європа». На ньому теж северинівська громада представила свій проект «Відновлювальні та альтернативні джерела енергії». Стала одним із переможців. У нагороду отримали сто тисяч гривень. На ці кошти придбали згадані два вітряки та біоустановку для виробництва газу із гною. «Це тільки на перший погляд здається, що так усе просто: підготував проект, подав на конкурс — і отримуй грошики. Справа надзвичайно клопітна, бо за кожну гривню доводиться звітувати. До того ж її можна використати тільки на те, на що передбачено у проекті. Але ж не замочивши ніг, не зловиш рибу».
Вінницька область.
На знімку: ініціатор створення енергонезалежного села керівник Северинівської громади Олександр Христюк.
Фото автора.
Коментар
Григорій Заболотний, голова Вінницької облради:
— Заохочуючи територіальні громади до участі в конкурсі, ми надали їм реальну можливість поліпшити життя людей за рахунок коштів обласного бюджету. Тільки на останній сесії з додаткових надходжень депутати виділили для нагородження переможців конкурсу 500 тисяч гривень. Щоб підготувати матеріали на конкурс, треба на місцях визначитися з найбільш наболілою проблемою, що є в тому чи іншому населеному пункті, накреслити шляхи її розв’язання й обґрунтувати фінансовий бік справи. Все це відобразити у проекті, який подати до обласної ради. Однак одні громади, як згадана вище Северинівська, беруть активну участь у конкурсі, на відміну від деяких сільрад, які за цей час не подали жодного проекту. Северинівку вже назвали населеним пунктом, не залежним від традиційної дорогої енергетики. Це перше в області село, де прагнуть поєднати низку альтернативних джерел енергопостачання. Такий досвід заслуговує на поширення. Після реалізації всіх задумів місцевою громадою ми обов’язково ознайомимо з роботою керівників інших сільських населених пунктів. Але без активності керівника громади, сільських депутатів камінь з місця не вдасться зрушити.
